Згадаємо, які події відбувалися у Галичині 4 квітня у різні роки.
ПОДІЇ:
– 4 квітня 1350 р. – Польща й Угорщина поділили між собою галицько-волинські землі.
– 4 квітня 1919 р., Станиславів – Сесія УНРади затвердила закон про введення в обіг гривень і карбованців.
– 4 квітня 1951 р. – Рада міністрів УРСР і ЦК КП(б)У прийняли постанову про обмін і реалізацію конфіскованого майна господарств, які виселяються з території Волинської, Дрогобицької, Львівської, Рівненської, Станіславської, Тернопільської, Чернівецької, Закарпатської областей. В постанові надано дозвіл виселенцям брати з собою особисті цінності, домашні речі і домашнє начиння (одяг, посуд, дрібний сільськогосподарський і ремісничий інвентар), запас харчів на кожну сім’ю загальною вагою: т. зв. куркулям до 2-х т., єговістам і андерсовцям до 1,5 т. Решта майна конфісковувалась.
НАРОДИЛИСЯ:
– 1784 року – Зоріан Деленга-Ходаковський, польський етнограф, фольклорист, дослідник Галичини. – 1878 р. – Дмитро Кременюк, майстер художнього ткацтва, громадсько – просвітній діяч.
– 1885 р. –Яків Білоскурський (псевдонім – Кушнірюк Георгій Гаврилович), український громадсько-політичний і військовий діяч в часи СРСР. Уродженець м. Коломиї. Помер 1975 року.
– 1936 року – Василь Аронець, український художник декоративно-ужиткового мистецтва (художня кераміка). На шевченківські теми виконав скульптуру «І виріс я на чужині…» та скульптурну композицію «Мені тринадцятий минало…» (обидві – 1963р.). Уродженець с. Видинів на Снятинщині.
– 1946 року – Ігор Михайлюк, художник, керівник дитячої студії образотворчого мистецтва при районному Народному Домі (м. Городенка). Учасник всеукраїнських і міжнародних виставок. Уродженець м. Городенка.
– 1975 року – Олександр Акімов, коломийський художник.
ЦІКАВО:
Український посол до Галицького парламенту д-р Роман Яросевич у промові, яка була надрукована у газеті «Галичанин» від 4 квітня 1897 року вказує: «У нас організовуються всюди виборчі шайки в користь урядового кандидата. Збираються 40-50 бродяг, платять їм, дають їсти й пити [алкоголь], ті нападають на людей по вулицях, б’ють їх палками та п’ястуками, а жандарми служать їм як помічники-асистенти. Жандарми ще й арештовують побитих виборців… За виборцями влаштували полювання, як за дичиною», – підсумовує Роман Яросевич.
«Шайки» не тільки залякували виборців, але й грабували їх. Цікаво, що такі банди злочинців в народі отримали назву «агітаторів». Тепер би їх називали «тітушками».
Про закінчення курсу у господарсько-садівничій школі в с. Милованні читаємо у «Ділі» від 4 квітня 1926 року. «Дня 30 березня відбулося в милованській школі закінчення п’ятимісячного господарсько-садівничого курсу. На курс зголосилося 30 учасників, з початком було 21, а скінчило 16. З тих з поступом дуже добрим – 8, а решта з добрим».
Підготували Наталія Храбатин та Галина Максим’юк