Про необхідність безвізового режиму, креативну рекламу та підвищення вартості залізничних квитків читаємо у газеті «Діло» за квітень 1926 року.
Ідея про безвізовий режим мала місце іще у середині 20-х рр. минулого століття. Так, газета «Діло» від 11 квітня 1926 року надрукувала цікаве повідомлення «Скасування пашпортових віз? Гарний проект, але для вільних народів». Читаємо: «Одним із найгарніших проектів буде пропозиція Англії на міжнародній «пашпортовій» конференції в початках мая у Женеві. Англійська преса передає звістку, що англійський уряд поставить там внесок скасувати примусові пашпортові візи до всіх країв. Цю ідею приймуть радо держави, між якими у переїзді давно вже не мають ніяких труднощів звичайні громадяне. Та що скажуть ті наші, які лякаються випустити своїх підданих поза своїх кордонів, мов злочинців з в’язниці? Сумний досвід післявоєнних літ каже догадуватись, що коли навіть формально будуть скасовані величезні оплати за пашпорт, тоді на це місце прийде «внутрішній» розпорядок, на підставі якого громадяне перед від’їздом будуть приневолені «одержати дозвіл», відомий з царської доби під назвою благонадьожности».
Про креативний приклад реклами читаємо в газеті «Діло» від 15 квітня 1926 року: «Реклама, яка під нашим небом іще не народилась, а існує хіба в єдиній первісній формі дешевої авто реклами, винаходить собі у народів зі старою культурою щораз нові способи поширення, Тому один льондонський купець рішив помістити об’яви про своє підприємство на такім місци, яке справді би звертало увагу прохожих. Цей практичний філософ заангажував 12 молодих дівчат, які мали проходжуватись по великих вулицях з коліровими надписами на своїх ніжних панчішках. І люде зупинялись з дива читаючи: купуйте воду на волосся тільки у фірми такої то, шовкові хустки найкращі у фірми такої то. І був би хитрий промисловець поніс славу свого імені не знати як широко, якби в це діло не вмішалася поліція».
Сучасного слухача така реклама, звичайно, не вразить, але, згадайте, мова ж йде про 1926 рік!
Газета «Діло» від 16 квітня 1926 року повідомляє про новий урядовий спосіб боротьби з безробіттям. Від 15 квітня ціна залізничних квитків зросте: від кожних 5 золотих – 10 відсотків додатку. «Замість знайти працю для безробітних, нині збільшується фонд для жебраків, яких число автоматично зростає», – підсумовує газета.
Підготувала Наталія Храбатин