Безчинство «тітушок» було відоме ще у кінці ХІХ століття, дізнаємося з газети «Галичанин».
4 квітня 1897 р. – в газеті «Галичанин» надрукована стаття депутата до Галицького парламенту Романа Яросевича про залякування українських виборців.
Польська влада тоді організовувала злочинні бригади з бездомних та волоцюг по 30-50 осіб, які, при повній підтримці жандармерії, безчинствували по селах та містечках, наводячи страх на мешканців. Населення боялося вийти з дому, не те, щоб іти на вибори. Цікаво, що такі банди злочинців в народі отримали назву «агітаторів».
Український посол до Галицького парламенту д-р Роман Яросевич у промові, яка була надрукована у львівській газеті «Галичанин» від 4 квітня 1897 року вказує: «У нас організовуються всюди виборчі шайки в користь урядового кандидата. Збираються 40-50 бродяг, платять їм, дають їсти й пити [алкоголь], ті нападають на людей по вулицях, б’ють їх палками та п’ястуками, а жандарми служать їм як помічники-асистенти. Жандарми ще й арештовують побитих виборців». Банди під покровом ночі нападали і на будинки виборців-українців, наприклад, спробували виважити двері дяку Шарковському в м. Борщеві. «За виборцями влаштували полювання, як за дичиною», – підсумовує Роман Яросевич. «Шайки» не тільки залякували виборців, але й грабували їх».
У цій ж газеті знаходимо цікаву заяву: «По причині заходячих помилок між особами Миколи Малицького, дідича в Шляхтинцях і Миколи Малицького, адвоката в Надвірній, заявляю, що це дві окремі особи, яких крім спільних імен і прізвищ ніщо не в’яже».
І – оголошення: «Васильку! Благаю тебе пішли грошей у поміч Лінді. У нас нужда. Напиши. Нуська. Радянські часописи прошу передрукувати» (Газета «Діло» від 2 квітня 1926 року). Напевно Лінда жила на території радянської України.
Ілюстрація з газети “Діло”іншого періоду, але тут теж читаємо про безчинство тітушок – “агітаторів”.
Підготувала Наталія Храбатин