Над старим центром із Ратушею піднімаються легкі прозорі куполи, що захищають від негоди й регулюють клімат. Вузькі вулички залишилися, але бруківка світиться м’яким світлом і виробляє енергію від кроків перехожих. Старовинні будівлі відновлені з точністю до деталей, але всередині — розумні простори з голографічними інтерфейсами.
Над містом тихо ковзають безшумні дрони-таксі, а громадський транспорт рухається під землею у вакуумних тунелях. Автомобілів майже немає — натомість зелені алеї, сади на дахах і вертикальні ліси на фасадах будинків.
Річка Бистриця стала чистою та широкою — уздовж неї розташовані парки з біолюмінесцентними рослинами, які світяться вночі. Мости — легкі, мов стрічки світла, з інтерактивними панелями.
На околицях виросли футуристичні райони з будівлями органічних форм — вони самі виробляють енергію, очищують повітря та змінюють структуру залежно від погоди. Поруч — Карпати, але тепер із системами екозахисту й підвісними оглядовими платформами серед хмар.
Люди ходять у зручному одязі з вбудованими технологіями, спілкуються з доповненою реальністю просто в повітрі, але все одно збираються на площі, слухають вуличних музикантів і п’ють каву — бо дух міста залишився незмінним.