(Думки на ніч)
Відносно філософський текст з невідповідними сподіваннями на розуміння і донат. (Якщо напишу відразу для війська, є велика вірогідність, що відносно вашого досвіду ви його і читати не будете, якщо ви не відноситеся до відповідної категорії людей, які зосереджені лише на одному — військо і Україна понад усе!)
Ейнштейн — це абсолютний геній, який довів, що немає нічого абсолютного. Все в світі настільки стрімко змінюється, що те, що колись було аксіомою добропорядності, може перетворитися на Епштейна.
В світі, де слово «Мораль» має абсолютно фізичні властивості, бо його матерія гнучка під впливом обставин і «розвитку» людства… де відповідність і реальність формуються ботами, трендами і «психотерапевтами», за якими стоїть лише страх втрати зони комфорту, з якої постійно потрібно виходити… але з розумінням нашого відносно недовгого тут існування, розклад якого неможливо визначити, розкинувши карти «Таро».
Судячи з усього вищесказаного, в цьому житті є лише дві константи (бляха, який я розумний). Це саме життя, існування якого не потребує доказів, і те, що ми — люди. Але в якому контексті — кожному з нас було б непогано визначитися. Бо якщо як біологічний вид нам потрібно лише одне — виживання за будь-яку ціну, то іноді саме такий підхід суперечить виживанню як такому. Або ж визначити себе як Людину — щось більше за фізіологію. Тоді постає набагато більше питань, особливо в контексті відповідності і тим більше відносності!
Маючи довідку з дурдому, відповідний штамп від ТЦК, а щиро кажучи — закордонне походження, я давно б міг поїхати на Батьківщину. Навіть не як біженець, а як блудний син, який повернувся додому. Але я не дуже хочу залишати Україну. Бо саме тут і зараз я бачу дуже багато прикладів тих, кого можу відповідно і відповідально назвати справжньою Людиною. Відносно моїх розумінь, переконань і поглядів. Людей, багато з яких вже існують в зовсім іншому вимірі, але які вплинули і досі впливають на мене в земному житті.
Розумію, що хтось сприйме цей текст відповідно до своїх думок про цей світ і про мене. Розумію так само, що зараз я пишу про те, що відчуваю і думаю відповідно до часу й подій і свого ставлення до них в цей самий проміжок часу. Але саме зараз маю власну потребу відповідати лише двом словам — Людина і Українець. Тож у мене є велика потреба підтримати тих, хто довів це в бою!
https://send.monobank.ua/jar/AeU4C22NgT
Реквізити для благодійної допомоги:
БО БФ «КАРПАТСЬКИЙ ШПИТАЛЬ»
ЄДРПОУ: 45807278
IBAN: UA923052990000026001045516249
АТ КБ «ПриватБанк»
Призначення платежу: Благодійна допомога
Дякуємо кожному, хто поруч