Я оптиміст по натурі і на Івано-Франківськ через 100 років хотів би глянути як на гарну кольорову картинку. Але мені заважають у цьому три речі притаманні зараз нашій державі та й регіону. Це – жадність, некомпетентність і корупція.
Якщо прибрати ці чинники, то наші правнуки житимуть у казкових умовах. У наплив емігрантів я слабо вірю, бо мусульманські демографічні бойові одиниці в Україну не прийдуть. Ніхто якимось сирійцям чи пакистанцям соціалку і допомогу на дитину, щоб жила ціла сім’я, платити не буде. Та й штучний інтелект плюс роботизація компенсують нам демографічні провали. Тому Франик буде білим.
У те, що машини літатимуть, а другий міст через Бистрицю за цей час все ж добудують, я вірю.
Сподіваюсь, будівництво третього мосту франківці переживуть легше… це я про літаючі машини. Це стосується і четвертого, і п’ятого сполучення через річку.
Бистриця в районі міста стане водосховищем з потужною гідроелектростанцією.
Міський транспорт, якщо не літатиме, то їздитиме безплатно. Позаяк електрика буде безкоштовна.
Багатоповерхівки у центрі міста зменшать за поверховістю. Технологічно та й фінансово це вже буде можливо для міста.
Але те, що я описую буде хай із запізненням, але за будь-яких обставин.
Питання ким будуть наші нащадки через 100 років. Тут картинка не зовсім однозначно. Тотальна роботизація породить клас зайвих людей. Вони будуть жити на якийсь базовий дохід, визначений державою. Але відсутність заняття, напевно, викличе у них різноманітні соціальні рефлексії. А це вже про злочинність…
Але найбільше мене хвилює чи залишимось ми українцями. Від москалів ми відіб’ємось. Це точно. Однак якщо ця влада збережеться – то ще один такий експеримент наш казково стійкий народ може не витримати.
Але я вірю в Україну та українців. Тому відкиньте мій песимізм і намалюйте собі найкращу картину. І все здійсниться!
Олег Олексюк – засновник Анонс Контракту, журналіст, бізнесмен, громадський діяч.
Ілюстрація згенерована штучним інтелектом.