«Не те, що входить в уста, оскверняє людину, а те, що виходить з уст…» (Мф. 15:11, 18).
Триває Великий піст, який розпочався 23 лютого 2026 року і триватиме до 11 квітня включно. У час посту віряни духовно та тілесно готуються до Великодня, який у цьому році припадає на 12 квітня.
Дотримуючись посту, потрібно пам’ятати, що це – не різновидність дієти, а свідома духовна праця, потрібно боротися не тільки з надмірним апетитом, але й з гріховними думками, гнівом, гординею, частіше відвідувати церкву, молитися, читати духовні книжки.
Є ряд обставин, які дозволяють людині послаблювати свій піст – хвороба, важка фізична праця, похилий вік, перебування в дорозі. В таких випадках суворість посту може бути послаблена. Також від посту звільняються вагітні жінки, малі діти та ті, хто з вагомих причин не має можливості сам обирати, чим йому харчуватися.
В Галичині піст ніколи не перетворювався на виснажливе голодування. Галицькі господині, навпаки, у цей час мали можливість проявити своє уміння, кулінарну фантазію, а тому харчування навіть у піст було різноманітним та калорійним.
Якщо в галицькій кухні традиційно вживалося вершкове масло, то у піст воно замінювалося олією, але не тільки соняшниковою, але й конопляною, лляною, навіть… маковою. Замість традиційного м’яса в піст вживалася риба, не дуже популярна в інший час. А страви з овочів, круп та борошна завжди займали чільне місце у галицькій кухні. Деякі зміни відбулися у приготуванні каш. Згідно з галицькими рецептами у каші майже завжди пропонувалося додати яйце чи жовток, але не в час посту. Яйця старалися не вживати. Читаючи галицькі жіночі журнали міжвоєнного періоду, дізнаємося, що в піст таки вживали сир, бринзу, молоко, масло.
Традиційними галицькими стравами у піст були: пісний борщ, горохова зупа з грінками, зупа з бульби з часником, з грибів, цитринова зупа з рисом, капусняки, овочеві зупки, капуста фарширована рисом та грибами, кулеша, випікана з бринзою, мариновані оселедці з печеною бульбою, гречані вареники з сиром, солодкі вареники, каші, січеники з оселедців, рис з яблуками, пляцок з бульби з сметаною та ін. Пили узвар з яблук, грушок, сливок, вишень. З узвару на желатині готували солодку галяретку.
А, загалом, пісні страви старої галицької кухні були поживні, смачні, різноманітні.
Наталія Храбатин