Пригадаймо які ідеї та зусилля з об’єднання, дослідження, і збереження Міста і його вивчення відбувались у Станіславі 20 років тому.
А от реальний, чудовий приклад об’єднання таких різних ініціатив у Львові – “Центр Міської Історії”. Це час, коли у нас зароджувалась потреба в дослідженні нашої історії і на цьому тлі згодом з’явилась така галузь як Охорона Культурної Спадщини. Звісно у Львові ця платформа завше була потужною і тому явище такої інституції не було несподіванкою там. Мабуть важливим (поза матеріальними можливостями) є справжня любов до Міста і бажання співпраці в одному напрямку.
А от у нас, на жаль, багато ініціатив і дотепер залишаються або приватними, або такими, що не хочуть бачити інших чи одне одного. Краєзнавство, охорона спадщини, архітектура, історія, архівна справа, бібліотечна, музейна і промоційні програми не створили спільного потоку і такої інституції як “Центр історії міста” у Львові.
Свого часу і в нас народились інституційні ініціативи, але напевне зарано для розуміння і сприйняття Містом. Міжнародні форуми “Імпреза” з перспективою створення інтегрального Музею Сучасного мистецтва, Ініціативи зі створення багатофункційного Музею міста , який би об’єднав всі краєзнавчі зусилля, Спроби освоїти для цього “Пасаж”, Військовий шпиталь, що прогнозувався як багатофункційний Центр Сучасного Мистецтва, Прецедент формування Стратегічного плану Міста з акцентом на розгортання історичних досліджень, мистецтво і науку, Ідея освоєння комплексу казарм на вул. Грушевського, що потім були знесені… Створення Центру Сучасного мистецтва, який і був головним рушієм до об’єднання різних мистецьких ініціатив.
З першими археологічними розкопками на вулиці Шпитальній виникла ідея формування інтегрального Музею Міста на базі цього колишнього шпиталю…
Звісно з часом відбулись якісь інші вузли тяжіння для зустрічей молоді, але це або суто розважальні, або бізнес проекти.
Розгортаються щоразу окремі явища (Драмтеатр ім. І.Франка з цілою театральною школою, Об’єднання “Моє Місто” з послідовною місією видань з історії Міста…), але всі вони, разом з приватними колекціонерами і краєзнавцями, разом з офіційними інституціями, що є в кожному обласному центрі, залишаються спілками, клубами або товариствами за інтересами з вузьких окремих напрямків пізнання Міста.
Тому заздрісно і хотілося б знайти в нас можливості створити таку об’єднавчу інституцію, як “Центр міської історії” у Львові.