Десь вчергове чую від франківців – знову в місті всюди російська мова. Де воно знову взялось.
Переконаний, щось подібне зараз і у Львові та інших містах заходу України.
Хтось стверджує, що російськомовні земляки вже відчули спокій і повернулися к удобному язику. Останнє десь і присутнє, але зараз справа не у цьому. Кацапи рвуть схід і до нас їде чергова хвиля переселенців.
Це вже п’ята чи шоста велика навала наших земляків, які втікають від війни.
Часто спостерігаю за переселенцями в побуті. В магазинах, в парку, на вулицях. Перше, що роблять східняки.( Назва це умовна, бо там є і південь і північ). Щонайменше тепер, це намагаються з нами розмовляти українською мовою. Хтось це робить із задоволенням, а дехто скрегочучи зубами. Але переходять.
Їхні діти йдуть у наші школи й без проблем адаптуються у середовище. За пів року чергова хвиля легко розмовляє українською. Влаштовується на роботу, робить свій бізнес.
Відрізнити їх можна, як не дивно, за більш вишуканою українською мовою. Може я ідеалізую, але, як правило, так і є. Особливо останній рік, коли прийшло усвідомлення, що російська мова остаточно втратила будь яке підживлення з півночі…
Деякі мої земляки все ж вперто не сприймають людей з тої України. Але скажіть мені, хто вам брат ? Поляк чи східняк? Українець завжди брат. Де б він не народився – є спільником нашої історії і мови, а головне- держави.
Повірте, мені вдавалося за кілька хвилин зробити націоналістом найзрусифікованішого земляка, а зараз й поготів…
І ще величезний плюс від переселенців – це їхнє вміння, нова кваліфікація і робочі руки , яких вже давно не вистачає у західноукраїнських містах. Це просто порятунок для місцевої економіки.
А що ж з російською мовою, з якої почав.
Якось привернула увагу передача одного російськомовного таролога в ютюбі. Віщував він про ситуацію на нашій війні напрочуд логічно. В кінці ведуча спиталась у нього – що буде з російською мовою. Той скинув карти, глянув на них і коротко перепитав – Рускій язик?
А он уходит.
Олег Олексюк