Цей місяць видався доволі рясним на події з розряду «такого ще не було». Як на Прикарпатті, так і в Україні та світі. Раніше стільки резонансних трапунків могло статися впродовж року. Тепер же таке число легко «вклалось» у якихось три тижні.
Схоже, своєрідну «скриню Пандори» для нашого суспільства відкрив Президент В. Зеленський, коли напередодні такої шанованої на рф дати, як 9 травня, потролив кремль, видавши у форматі свого указу «дозвіл» на проведення в москві параду «побєдобєсія».
Важко сказати, як пізніше оцінять історики таку ескападу Володимира Київського стосовно свого московського тезки. Але Путін відомстив українцям за ту його витівку доти небаченим за інтенсивністю і тривалістю триденним бомбардуванням нашої території, від якого, проте, потерпіли переважно не урядові квартали чи так звані центри прийняття рішень, а цивільні особи, оскільки ворожі ракети і бойові БпЛА вразили здебільшого об’єкти інфраструктури та житлові багатоповерхівки
В Україні ж тими днями загинуло кілька десятків наших співвітчизників. «Їхні життя могли врятувати гроші, вкрадені на корупційних схемах, якби на них підсилили ППО», – так жорстко відреагував на чергові російські обстріли співголова парламентської фракції «Європейська солідарність» Артур Герасимов під час години запитань до уряду у стінах Верховної Ради. «Уявіть, скільки ракет Patriot можна було купити за ті 55 мільярдів гривень, які пішли на кешбеки, скринінги та «є-бачки», – резонно дорікнув він.
Цей публічний випад проти «зеленої» влади із найвищої трибуни держави теж прозвучав досі небачено вбивчо. Правда, міністри всім своїм виглядом заявляли, що ці претензії їх не стосуються. Адже ініціатором того дешевого популізму типу «гречки під вибори», на який пішли такі великі кошти, був не Кабмін, а сам глава держави.
Але все ж і ту масштабну трагедію і її коментарі заслонив інший травневий «тренд»: спершу колишній другій особі держави, котра претендувала й на роль першої, одіозному ексголові Офісу президента Андрієві Єрмаку НАБУ оголосили підозру у справі про легалізацію 460 мільйонів гривень на будівництві ЖК «Династія» в Києві, а відтак у Вищому антикорупційному суді йому обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у 140 мільйонів. З такої оказії добрий тиждень медіаспільнота вибухала шквалами дописів та усних реакцій, поки на «викуп» Єрмака з-за грат не зібрали потрібної суми.
Відтак ця подія, як мовлять, зійшла з перших шпальт. Поступилася місцем такій геополітичній новині, як візитації Трампа й путіна до Сі Цзіньпіна. Бо хоча названі вожді провідували азійського монарха різними днями, це, по суті, була одна й та сама подія. Принаймні офіційний Пекін інформаційно й дипломатично вибудував обидва вояжі так, щоб показати імператора Піднебесної справді лідером, до якого приїжджають на поклон головні гравці світової політики.
Інсайдери навіть подейкують, що кремлівський гість знову, як уже двічі перед тим в різні роки нинішньої російсько-української війни, просив дозволу у свого пекінського візаві на тактичний ядерний удар по Україні, щоби таки поставити її на коліна. Що то справді могло бути, засвідчує чергове «воскресіння» цієї теми на різних політичних подіумах одразу після повернення Путіна з КНР.
Скажімо, як повідомили в міноборони РФ, Росія офіційно доставила ядерні боєприпаси у польові пункти зберігання в Білорусі. Якщо то правда, то це вже свідчить про пряму небезпеку для України та Європи: зазвичай ті боєприпаси не зберігають у польових умовах, але якщо «ядерка» вже на передньому краї, то, отже, вона перебуває в майже бойовій готовності. А якщо це лише голослівні заяви, то все одно прецедент засвідчує про нову нездорову ескалацію ядерної загрози, хоча й лише у словесній перепалці.
Як заявив принагідно генсек Альянсу Марк Рютте, «якщо кремль застосує ядерну зброю проти України, реакція НАТО буде «руйнівною». Та водночас достеменно зрозуміло, що наразі то все лише риторика. Схоже, Путін і цього разу отримав у Пекіні відмову. Принаймні питання відклали до часу візиту самого Сі до Вашингтона, який заплановано на вересень цього року.
До речі, небачено активізувалася цього місяця в українському медіапросторі ще одна так само давня тематика, як можливість нових наступів Росії на Україну з території Білорусі. Спершу з’явилися повідомлення, що офіційний Мінськ заборонив цивільним навідуватися в ліси, прилеглі до корону з нашою державою. А потім не забарилися й рясні коментарі з цього приводу найвищих київських посадовців.
Наприклад, головнокомандувач ЗСУ О. Сирський в одному з недавніх інтерв’ю запевнив суспільство, що видовження фронту через появу північних ділянок протистояння цілком імовірне. Попередив націю про це й сам верховний керманич Збройними силами. За його словами, в Москві розглядають п’ять сценаріїв таких дій. З інших джерел відомо, що кремлівці начебто справді планують нападати з Білорусі на Київ, Чернігів, Житомир, і навіть Рівне та Луцьк, а який напрям оберуть, чи вдарять одразу на всіх, то про це, мовляв, наразі невідом
Підтвердив таку небезпеку й голова парламентського оборонного комітету ВР Роман Костенко. Але така метушня «наших мужів» видається підозрілою. Коли напередодні 24 лютого 2022-го розвідки багатьох країн світу криком кричали у всі вуха офіційного Києва, що потрібно готувати Україну до відбиття неминучої агресії рф, столичні можновладці на те не реагували. Тепер же, коли ніхто з партнерів не надає нам жодних розвідувальних даних про ймовірність руху рашистів на Луцьк чи Житомир, вони висловлюють неабияку стурбованість. Що б то означало? Невже бурю у склянці води зчинили лише для того, як підсумував наш «гарант» свій виступ про загрозу з Білорусі, що потрібно набрати на вулицях українських міст і сіл додаткових 100 тисяч «багнетів», аби закрити північний кордон?
Зрештою, хоч як, а в соцмережах не надто гостро сприйняли нагнітання «білоруської» напруги. А на Прикарпатті, схоже, взагалі не звернули увагу на попередження про ймовірну появу «рівненського фронту». Хоча, мабуть, у цьому разі новину про ту небезпеку затьмарив такий неймовірний для Івано-Франківщини трапунок, як відсторонення від посад і затримання начальника головного управління Національної поліції в області Сергія Безпалька та одного з його заступників, яким інкримінують «кришування» діяльності моделей в інтернет-платформах із відвертим контентом, а точніше – яких підозрюють у справі про корупційне прикриття мережі «порноофісів». І то не дивно, що ця подія переважила всі інші в галицькому інформпросторі, бо то для нас і справді неабиякий «тренд» травня-2026.