Впродовж минулої доби на території області рятувальники ліквідували 78 пожеж сухої трави на загальній площі 5,5696 га. До гасіння було залучено 245 рятувальників та 61 одиницю техніки, – повідомляє ГУ ДСНС в Івано-Франківській області.
Поважні газди щороку навесні палять суху траву на городах. Вони впевнені, що саме так потрібно готувати город до весняних робіт. І, вважають, що ніякої шкоди від цього немає, навпаки, що таким чином покращують врожайність грунту, удобрюють його золою. Але це зовсім не так.
Спалювання сухостою руйнує родючий шар грунту, випалює органічні речовини, вбиває корисні мікроорганізми та коріння рослин. Спалювання сухої рослинності не покращує ґрунт, а навпаки – виснажує його, зменшуючи врожайність у майбутньому. І така удобрена колись земля перетворюється на пустелю. Земляний родючий покрив, на якому спалюють траву, відновлюється лише через 5-6 років. А за нормальних умов, коли листя перегниває, речовини, необхідні для розвитку рослин, повертаються в ґрунт.
Дим від спалювання виділяє отруйні речовини (діоксини, бензопірен, чадний газ), що забруднюють повітря та шкодять здоров’ю людини. При згорянні 1 т рослинних залишків у повітря вивільняється близько 9 кг мікрочастинок диму, що містять важкі метали, оксиди азоту та інші канцерогени, а також 3 кг чадного газу, який зв’язуючись із гемоглобіном крові, блокує постачання кисню до тканин. Разом з димом вивільняються пестициди та радіонукліди. З тліючого листя й трави, без доступу кисню, виділяється бензопірен, що здатен викликати онкологічні захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших для людини речовин.
Разом із сухою травою та опалим листям, як правило, горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. Тільки при спалюванні поліетиленового пакету, в повітря потрапляє до 70 різноманітних хімічних сполук.
При потраплянні в дихальні шляхи ці речовини досягають найглибших ділянок легень і здатні акумулюватися, викликати загострення хронічних захворювань людей, у тому числі бронхітів, бронхіальної астми та інших хвороб дихальних шляхів. Також погіршується робота серця, загострюється алергія. Особливо чутливі до шкідливих речовин у повітрі діти, які часто люблять бути біля вогнищ.
У вогні гинуть комахи, тварини – їжачки, зайчики, згоряють гнізда птахів.
Спалення сухостою може спричинити пожежі. Вогонь у вітряні дні може перекинутися на ліс, житлові будинки та господарські будівлі.
Що ж робити із сухостоєм? Можна компостувати суху траву, мульчувати (подрібнювати), здавати сухі гілки та рослинні залишки на спеціальні майданчики для переробки.
Компостування є найбільш поширеним та дружнім по відношенню до довкілля шляхом утилізації опалого листя.
Для компостування листя складають у купи шириною 2 м і висотою до 1,7 м. в основу купи вкладають до 25 см шар землі. Кожен з шарів листя не має перебільшувати 30 см. На цю ж купу можна скидати пташиний послід, харчові рештки. Кожен з шарів присипають землею. Протягом літа компост 2-3 рази перелопачують. Компост вважається готовим, якщо перетворився на однорідну темну розсипчасту масу. При літній закладці компост дозріває за 2-3 місяці, при осінній – за 6-8. Аналогічно, компостування можна проводити в траншеях глибиною до 1 м і шириною 1,5 м. Траншейне компостування більш зручне з міркувань того, що при ньому компост рівномірно зволожується і не пересихає.
Використовувати компост в якості добрива можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки. Корисне використання компосту в якості прикореневої підкормки дерев і кущів.
З відкритих джерел Інтернету.