А ви звернули увагу, як з настанням тепла і весни звужується громадський простір в Івано-Франківську?

По всьому місту починають виростати, так звані, літники, що швидше вже нагадують величезні сараї. Й таке враження, що з кожним роком їхні розміри збільшуються. Чи може то око звикає до вільного простору, а коли його знову займають, то здається, що простору стало ще менше.

Один такий літник вже знову зводять в самому центрі на Вічевому майдані (фото). Розміри просто таки вражають.

Скоро з’являться його менші брати вздовж всієї вулиці Бачинського, навколо Ратуші та на Сотці.

Не знаю чи перекриє цьогоріч такий сарай весь хідник на вулиці Низовій. Поки що не поставили.

Але лихо з ними, вони все ж тимчасові і з приходом холодів розчиняться в просторі.

Мене от більше цікавить, хто ж дав дозвіл, щоб такі сараї стали постійною архітектурною “красою” нашого міста?

Сарай на Шашкевича біля “Десятки” вже моцно так стоїть роками. Так само як і сарай від кафе “Бізе” біля художнього музею. Чи один сарай біля Ратуші, який власники вирішили не прибирати на зиму. Чи сараї біля Пасажу Ґартенберґів зі сторони вулиці Галицької, які вже навіть не літники, а крамниці, де торгують ювеліркою.Чи сарай на початку вулиці Бельведерської від “Хата багата”. Ви колись думали про те, що під цими сараями вкрадений громадський простір? Бо, виявляється, красти громадський простір можна і так, а не лише заскливши колонаду готелю “Дністер” на вулиці Шевченка.

Можна ж чинити, як ряд інших закладів, котрі відмовились від сараїв і просто виносять на вулицю столики рід тентами. Гарний приклад показує не так давно відкрита “Реберня” на тій же вулиці Шашкевича.

Але владі видно завжди замало і вона роздає дозволи на встановлення все нових і нових мафів. Під крамниці, кафе, ще там щось. Як отакі будки, що встановили нещодавно біля німецького озера. І ростуть вони, як гриби після дощу, змагаючись з новобудовами, котрі знищують місто ще радикальніше.

Я розумію – бізнес, війна, треба виживати.

А потім озирнемося, а міста й нема. Одні мафи, сараї і бетонні коробки, заселені прибульцями для яких місто чуже.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *