Десятки років Станіслав потребує певного Музею Мистецтв Міста (Центр сучасного мистецтва).
Ще з перших років Незалежності були спроби і заклики до різних кабінетів міста і області про створення такого належного виставкового простору. Були навіть реальні спроби реалізувати такі ідеї і проєкти – в Пасажі Гартенбергів і в колишньому кінотеатрі ім. Франка власне під ЦСМ (тепер кінотеатр «Люм’єр»), і в колишньому військовому Шпиталі…
Однак дотепер Місто так і немає ні пристойного виставкового залу, ні Музею Міста, ні навіть цілого Центру Сучасного Мистецтва… От побіжний опис кількох адаптованих об’єктів, що десятиліттями намагаються заповнювати цю порожнечу, але без перспектив на розвиток.
Художній Музей (Фара) – класична музейна інституція використовує класичний простір барокового костелу, що має власну експозиційну цінність і увагу… вузько функціонально культова споруда без спеціальних конструктивних втручань і адаптацій… Пам’ятка архітектури Національного значення. Функціонує як повнокровна музейна установа з усіма необхідними підрозділами (фонди, реставраційні, наукові…) Державна установа.
Краєзнавчий музей (Міська Ратуша). Пам’ятка архітектури, що навіть має імідж символу Міста. Теж функціонує як державний Музей з багатофункційною структурою і відповідним класичним призначенням для вивчення краєзнавства.
Певна проблема полягає в тому, що сама споруда належить Місту, а Музей – обласного підпорядкування. Цілком надається для проведення різних виставкових проєктів. Але об’єкт був первинно сформовано, як місце перебування і функціонування Магістрату, а як пам’ятка не може бути радикально трансформована під спеціальний виставковий центр. Хоча цілком надається для такого пристосування. Є безліч прикладів в світі таких перетворень під сучасний виставковий Центр. Тут скоріше проблема адміністративна і необхідності формувати і споруджувати нове приміщення для самого Краєзнавчого Музею і стратегії визначення місії Середмістя загалом.
Зал Спілки художників – простір першого поверху практично офісного (за сучасними стандартами) будинку. В таких приміщеннях зручно влаштовувати торгівельні установи. Відкриті вітрини, суцільне осклення від головної вулиці міста, незадовільна акустика і освітлення.
«Промприлад» – колишній промисловий об’єкт реконструйований і адаптований до офісного, конгресових і виставкових функцій. Простір (скоріше багато просторів) достатньо мобільний і доступний до трансформацій. Але його стратегічна місія – надання площ в оренду під різні ремісничі і проєктні приміщення. Приміщення майстерень з різними призначеннями. Окремі конференційні зали і під хакатони різноманітних форматів. Спеціально виставкових площ немає. Можливі епізодичні адаптації окремих площ під різні експозиції.
Бастіон – екзотична реставраційна версія відновлення (копія) колишньої фортечної структури. Влаштовані окремі ніші-каземати, де влаштовані торгові зали. При можливому освоєнні подібних об’ємів ймовірна адаптація під кафе, експозиції, камерні виставки. Але його функціонування дуже залежить від визначення їх економічної доцільності.
Також в місті у деяких ВУЗах існують певні виставкові площі і об’єми, які необхідні і адаптовані до функцій і потреб притаманних цим закладам.
Як експозиційну територію останнім часом заявив про себе т.зв. Підземний перехід (творчий і креативний підвал) «Ваґабундо». Цей простір важко визнати спеціально підготовленим експозиційним простором, але сама багатофункційність і багатозадачність виявилась запотребувана власне з його місії «бути для різного».
Заповідався як літературна оаза він тепер функціонує і як кінозал, концертна сцена, презентаційно-конференційна зала, як фотозона і навіть як дискотека … і в тому числі дозволяє проводити камерні виставки.
Має певні незручності у всіх цих функціях (з питань освітлення, акустики та ін.) компенсує відчайдушною перспективою дифузності різних мистецьких акцій. Загалом це не є спеціально підготовленим виставковим майданчиком, але в умовах відсутності таких адаптованих просторів в Місті, на разі частково задовільняє гостру потребу таких демократичних і неконвенційних приміщень для Міста.
З’явилась перспективна нагода створити новий Центр Сучасного Мистецтва в занедбаному колишньому бібліотечному колекторі на вул. Коновальця. Але це очевидно довга історія, оскільки необхідно по-новому перебудувати і добудувати цей об’єкт, задавши відразу йому місію сучасного Музею і ретельно продумати всі перспективи розвитку цього сучасного мистецтва на далеку перспективу (формування його місії, стратегії, Створити відповідний стаф цієї структури, розробити сучасний проєкт, що задовільнятиме виклики технологічні і програмні).