Коли «Рассвєт» триватиме в Україні всі 24 години на добу…
Минулого тижня РФ підійшла впритул до кордонів з Польщею вже й з українського боку (пишемо «й», бо в Білорусі як сателіті Москви і на Калінінградщині росіяни й так перебувають на тій межі).
Звісно, Кремль не підігнав туди ні танки, ні мотопіхоту, а лише розбомбив українську АЗС, розташовану за чотири кілометри від кордону.
Безумовно, що в цьому ще немає нічого страшного для поляків, принаймні порівняно із трагедією кількарічної давності, коли російська крилата ракета таки перетнула польський кордон і вбила двох фермерів.
Той трапунок у Варшаві і у штаб-квартирі НАТО віднесли тоді до категорії випадковостей – мовляв, ракета збилася з курсу, принаймні нічого не говорило про навмисність у діях тих, хто запускав той бойовий агрегат.
Інша річ – нинішні обставини. Адже того ж тижня московити здійснили й повітряні атаки на українські потяги на Західній Україні неподалік кордону з Польщею й у вагонах яких перебували поміж пересічних пасажирів і ті чи інші відомі люди з європейських країн.
Днями міністр внутрішніх справ Польщі Марцін Кєрвінський наголосив, що ракети та безпілотники РФ дедалі частіше атакують об’єкти поблизу польсько-українського кордону.
І додав, що з огляду на це Варшава невдовзі встановить уздовж східного корону понад тисячу установок, які видають звуки повітряної тривоги (наразі їх тут працює до 350).
А тим паче те все вже нагадує якусь системність, бо відбулося й на тлі недружніх словесних перепалок між офіційними Варшавою й Москвою.
Почав той обмін «люб’язностями» міністр закордонних справ Польщі Р. Сікорський, коли перебував у Києві як учасник конференції (13 вересня), присвяченій завершенню війни між Україною та Росією, в якій взяли участь понад 700 політиків із 28 країн.
Він заявив, що в разі нападу РФ на когось із членів НАТО європейські країни розгромили б її дуже швидко завдяки величезній перевазі в авіації – навіть без допомоги американських сил.
І при тому навів такий приклад: якщо Україна за пів року вивела з ладу значну частину російських нафтопереробних потужностей – до 40 відсотків, то країни НАТО змогли б досягти такого самого результату, а то й остаточно добили б ту галузь – за шість тижнів.
У Кремлі агресивно відреагували на слова польського міністра – чомусь сприйняли їх як вихваляння Варшави, нібито вона сама зможе завдати поразки Росії за півтора місяці бойових дій.
Помічник російського диктатора М. Патрушев просто вибухнув, заявивши, що в разі воєнного зіткнення польська держава «припинить існування за два-три дні».
У відповідь на ці погрози в МЗС Польщі наголосили, що в Москві мали би вже розуміти ризики для себе від прямих зіткнень із силами НАТО…
Існує безліч гіпотетичних сценаріїв імовірного розвитку нинішніх бойових дій в Україні – чи то їхньої ескалації, чи, навпаки, припинення.
Одні пишуть – «цієї осені закінчиться все. Одразу й одночасно», хоча й не кажуть, як або чим саме.
Інші твердять, що, навпаки, якраз усе й почнеться – мовляв, після недавніх виборів до Держдуми Росія оголосить загальну мобілізацію й відкриє новий фронт.
Причому байдуже, де і проти кого: посуне з Білорусі на Волинь чи з Калінінграда на Польщу, піде на Литву або іншу країну Балтії чи вирушить проти Фінляндії, або ж висадить десант на шведський острів Готланд у Балтійському морі, який має ключове значення для безпеки в НАТО, чи нападе одночасно всюди, щоби завдати відтак головного удару там, де це видаватиметься найбільш перспективним…
Ясна річ, що кожен із цих можливих сценаріїв виглядає безглуздим, оскільки будь-яке нове нашестя РФ може стати згубним для неї.
Але, як полюбляв говорити відомий фізик Нільс Бор, річ не в тому, що теорія абсурдна, а в тому, чи достатньо вона абсурдна, щоби бути правильною.
Московія справді може найближчим часом викинути якогось коника, м’яко кажучи.
Кремль просто не в змозі пропустити такий вигідний момент, коли в США тема проміжних виборів до Конгресу, запланованих на 3 листопада, буде важливішою, ніж ескалація збройного протистояння в Україні чи виникнення нових воєнних вогнищ в інших імовірних локаціях Східної чи й Західної Європи, та в будь-якому разі – по той бік Атлантики (від Америки).
До речі, останнім часом більшає повідомлень про підготовку у країнах Балтії до російського вторгнення, про ймовірність якого А-К писав ще в липні.
Одне із найбільш свіжих із них – у Литві повним ходом готують-формують парк евакуаційного транспорту та накреслюють відповідні логістичні маршрути, а відповідно в Польщі формують «зелений» коридор для потоку литовських біженців.
Безумовно, є висока ймовірність, що нинішня осінь залишиться в пам’яті литовців чи інших народів Балтії як доленосна.
Або ж принаймні для жителів західних регіонів України вона видасться останньою порівняно мирною.
Якщо й у Галичині та Буковині, як днями в Луцьку, Ковелі та інших місцях на Волині, почнуть густо падати реактивні «Герані», як про це попереджають різні розвідки.
Що це найбільш реалістичний сценарій із усіх можливих свідчать якраз такі сигнали, на які нині мало звертають увагу.
Чи не першими з них стали слова командира одного зі штурмових полків ЗСУ Д. Філатова («Перуна») на YouTube-каналі «Третя світова», який ще десь два тижні тому повідав про загрозу від мережі супутників «Рассвєт», що можуть стати російським аналогом Starlink.
За його оцінкою, протягом найближчих восьми–десяти місяців Кремль запустить на орбіту стільки апаратів, що покриє власним супутниковим зв’язком усю Україну і це може призвести до поразки українців у війні вже 2027-го.
За його словами, наразі Росія має супутниковий зв’язок над Україною лише протягом півтори години, але ці її можливості поступово зростатимуть,
Військовий наголосив, що у розвитку космічних технологій РФ істотно випереджає Україну – росіянам достатньо провести сім пусків і тоді вони матимуть на орбіті достатню кількість супутників, аби «Рассвєт» покривав усю територію України впродовж усієї доби.
При цьому Україна досі не має супутникового зв’язку на території Московії, оскільки Starlink там не працює і, ймовірно, не працюватиме – поки що Трамп не надав дозвіл на те, хоча власник тієї технології Ілон Маск нібито й погодився на її використання Силами оборони України і в РФ.
Попервах видалося, що «Перун» трохи перебільшує нагальність такої загрози, адже за інформацією Інституту вивчення війни (США) (на 1 вересня), аналітики якого дослідили програму РФ з виведення у космос супутників «Рассвєт», для покриття всієї України їм потрібно 200-300 супутників, тоді як на орбіті перебуває лише два десятки таких апаратів.
Та, схоже, Росія не здається, а продовжує нарощувати темпи реалізації програми «Рассвєт».
Бо днями вже й радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов («Флеш») вдарив на сполох із того приводу.
«Росія незабаром зможе керувати «шахедами» та ракетами онлайн через супутники, оскільки допрацьовує й невдовзі запустить на орбіту такого їхнього носія, який неочікувано виведе на орбіту майже половину необхідного устаткування», – попередив він і закликав уже тепер шукати ефективні засоби протидії тим намірам, інакше Україну чекає катастрофа.