Я з раннього дитинства пам’ятаю, що новорічна ялинка в Івано-Франківську завжди була на площі Перемоги (тепер Вічевий майдан). І таки новорічна, а не Різдвяна бо встановлювали її після 25 грудня, а розбирали до 7 січня, щоб не приведи Господи…
Зазначу, що ялинка була відносно живою, а не штучною. Коли в 70-х роках її завалив вітер, то почали кріпити дерево тросами. Кілька разів ялинка загоралася від бенгальських вогнів, але щасливо не згорала.
Тема “піти після новорічної опівночі до ялинки” була дуже популярна. Народу було, як автобусі в час пік. Веселі обличчя, вибухи “хлопушок”, чи якби тепер сказали – хлопавок, бенгальські вогні, це в 70-ті, 80-ті максимум піротехніки. І бенгальські вогні й хлопавки мож’ було придбати в спеціальних невеличких будках, зроблених у вигляді колиби, які розміщувалися по різних кутах площі.
Ну і шампанське, горілка, вино. Все як має бути в новорічну ніч.
Традицію встановлювати ялинку на Вічевому майдані спробував поламати міський голова Зіновій Шкутяк, який вважав, що центром міста має бути площа Ринок навколо міської ратуші. Щоправда велика (вже Різдвяна) ялинка там не встановлювалася (була невелика на балконі ратуші), а прикрашалися направду живі дерева на площі Ринок.
Багатьом містянам (і мені в тім числі) така ідея припала до душі. Але на зміну Шкутяку прийшов Віктор Анушкевичус, який вирішив відновити традицію встановлювати ялинку на Вічевому майдані. От не знаю, яка в Анушкевичуса була прив’язка до цього місця, адже він не народився і не виріс в Івано-Франківську. Але стару совєцьку традицію успішно повернув.
При наступному (і наразі теперішньому) міському голові Руслані Марцінківі відносно живе дерево вирішили замінити пластиковим чудом, яке файно світилося й не потребувало зайвих витрат. Думки містян розділилися. Одні вважали, що це обурливо, бо живемо ми тутка межи ялинок, в Київ відправляємо головну ялинку, а самі ставимо штучну. Інші казали, що все правильно, бо природу треба берегти.
З початком повномасштабної війни ялинку (навіть штучну) на Вічевому майдані перестали встановлювати. Цьогоріч міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків заявив наступне:
” Наближаються різдвяні свята. Один із головних символів — різдвяна ялинка буде в Івано-Франківську. Але прикрасимо її не там, де завжди, а на площі біля міського озера. Поставимо штучну — ту, яка була раніше. Діти заслуговують на різдвяне диво. А ми, дорослі, маємо цьому сприяти“.
Та хто б сперечався? Втім, ялинку почали монтувати не біля міського озера, а на перехресті алей у міському парку. Я б не назвав це новою традицією, бо завжди попри центральну міську ялинку ставилася ялинка й на цьому самому місці.
Я розумію, чому Руслан Марцінків не може встановити ялинку на Вічевому майдані. Недалекоглядне рішення встановлювати на міській Сотці портрети загиблих Героїв, перекреслює цю ідею.
Але вже як є, хоча б я особисто повернувся до ідеї Зіновія Шкутяка, бо центром міста має бути площа навколо ратуші, а не колишня площа Перемоги, чи перехрестя алей у парку.