Станіслав. Ось таблиця ще з часів совка (чи не найостанніша в Місті) на будинку – пам’ятці відразу з двох реєстрів – пам’ятка архітектури – оскільки це т.зв. “Бомбей”, що носить характерні риси сецесійності з мотивами мудехар.
Колись була така мода і навіть старий Станіславський (та й Коломийський) двірець мав ті ж риси. З часом такі споруди стерлись з обличчя Міста і тому вартувало його зафіксувати в Реєстрі як пам’ятку (місцевого значення).
Одночасно це і “Меморіальна споруда” і перебуває в іншому Державному реєстрі – в Реєстрі Пам’яток історії. Оскільки тут часом бував І.Я.Франко і містився осередок українського хору “Боян”. Себто “заслуги” споруди розділено в кожну спеціальну “комірку”.
Ми частіше говорим про історично-меморіальні спогади про той чи інший будинок, не усвідомлюючи того, що належність об’єкту до якихось важливих історичних подій, чи він перебував у власності відомих, чи скандальних осіб, чи просто був предметом якихось романтичних, чи ганебних історій… це не архітектурна цінність споруди, але цілком заслуговує на перебування у Державному Реєстрі історичних споруд, як споруди Меморіальної, а її історичну збереженість гарантують відповідні законодавчі вимоги.
Архітектурна цінність споруди очевидно має бути описана у виключно архітектурний спосіб, що переконливо доводитимуть особливість чи то конструкцій, чи виняткову ідентифікацію з місцевою будівельною і технологічною традицією, чи її важливість в урбаністичній структурі і середовищі, врешті неповторність пропорцій, чи якостей композиційних як цілого так і в деталях. В тому числі і що стосується внутрішнього обладнання і планування і декору. Тоді їх заноситься в Державний реєстр Архітектурних пам’яток.
Існують ще окремі Реєстри для Ландшафтних і Археологічних об’єктів. І щоразу тут суттєвим є вузька спеціальна аргументація з лексикону відповідного. Очевидно реставратори мусять дослідити і детальну історію, що супроводжує об’єкт на предмет виявлення технологічних, чи концептуальних ланцюжків при проектуванні і зведенні, чи часових змін в архітектурі, чи вивчення походження будматеріалу.
Це вже як збирання “папки в справі споруди”))) – чимось нагадує криміналістичну практику… Однак тільки подієвість навколо споруди не є архітектурним аргументом для визначення об’єкта пам’яткою архітектури… На жаль ті, хто має пильнувати за такими таблицями на відповідних об’єктах вже багато років ігнорують цю необхідність у таких таблицях вже сучасного Франківська.