Знак питання в заголовку поставлений не просто так. Бо це дійсно питання. То ж народ проти ТЦК, чи, навпаки, ТЦК проти народу? Чи не те й не інше, а правда десь посередині? І хто народ? Спробуємо розібратися?
Отже, загиблий у Львові працівник ТЦК (обійдемося без прізвищ) був ветераном війни, харків’янином, якого у червні 2025 року, зважаючи на серйозне погіршення стану здоров’я, перевели у Галицько-Франківський ОРТЦК.
Обвинувачений у вбивстві (теж, як не дивно, колишній мешканець Харкова) стверджує, що викликав адвоката, чекав на адвоката. Далі пряма мова:
“Приїхав бус, відкрились двері і я одразу отримав в лице. Мене запшикали балончиком. Наступне, що я пам’ятаю — це мене четверо чи троє працівників у формі б’ють“.
І я схильний йому вірити, бо удар ножем він наніс постраждалому в стегно, імовірно з лежачого положення. І також це може свідчити про те, що наміру вбивати він не мав. На це й будуть тиснути адвокати – на самозахист. Хоча, знову ж таки, треба довести, що загиблий брав участь у побитті. А чи є свідки, крім поліціянтів, які допустили, щоб оце все сталося у них на очах?
В ТЦК своя правда: “відмовився представитися, не пред’явив документів, поводився зухвало та провокативно, а також не реагував на законні вимоги правоохоронців“. І в це я також вірю. Бо люди накручені проти ТЦК.
А ось тут суспільство розділилося. Одні корисні ідіоти стверджують, мовляв правильно зробив, що вбив людолова, інші корисні ідіоти закликають дозволити ТЦКашникам стріляти в тих, хто чинить опір. Ніхто не чує, наприклад, уповноваженого ВР з прав людини Дмитра Лубінця, котрий вкотре наголошує, що військові не мають права перевіряти документи у цивільних. Але то таке. Хто в нас дотримується законів, які захищають права людини? Поліція, як зазначено, при цьому конфлікті була присутня, але відморозилась.
В цьому контексті можна згадати й начальника одного з районних ТЦК Івано-Франківської області, який наказав підлеглим тримати затриманого громадянина й наніс йому кулаком 20 ударів в пах, внаслідок чого, чоловікові ампутували яєчка. Тобто в даному випадку ТЦК нічим не відрізняється від москальської катівні.
Начальника ТЦК арештували, але людина залишилася калікою на все життя. Втім й тут знаходяться ідіоти, які пишуть, нащо йому яйця, якщо він не воює. Отаке у нас суспільство. Інше питання, чому так склалося?
І отут ми приходимо до підозри, що все це (так звана бусифікація) робилося навмисне. В першу чергу з метою зірвати мобілізацію. Ну, а далі – розкол суспільства, протистояння, громадянські конфлікти, військові проти цивільних, тощо. ТЦК – просто інструмент.
Знаєте що на нас чекає коли буде досягнуто миру? Не важливо якого – капітуляційного чи переможного. Саме отакий розкол, бо хтось дуже старається, щоб було саме так і початок вже закладено. Розкол вже є, конфлікти виникають, але вони ще не такі очевидні, доки триває війна, бо більшість однієї сторони ще на фронті.
Не всі прийматимуть участь в протистоянні, бо мудрі голови є й з одного, й з іншого боку. І це трохи тішить. Засмучує те, що ці боки вже існують. Хтось дуже постарався і йому це вдалося.
Володимир Мулик