Зеленський анонсував готовність прибути 15 травня в Стамбул на перемовини, і закликав до того ж Путіна. Проте вірогідність прибуття Путіна – мінімальна.
Нагадаю, що в РФ неодноразово заявляли і досі заявляють про нелегітимність Зеленського, і натякають, що будь-які домовленості, які з ним підписані, є недійсними. З-за цього маємо бомбу уповільненої дії, коли РФ в майбутньому в будь-який момент може денонсувати будь-які домовленості з Україною, з посиланням на нелегітимність підписанта.
Взагалі, вектор подій виглядає наступним чином:
1. Перемир’я на фронті ближнім часом не буде, тобто бойові дії будуть тривати і далі.
2. Перемовини в Стамбулі все одно розпочнуться, чи то 15 травня, чи то пізніше. Швидкими вони не будуть, ймовірно розтягнуться на кілька місяців, з перервами.
3. Ближнім часом нас чекає активізація наступальних зусиль ВС РФ на основних напрямках, що має стати головним важелем тиску на Україну.
Тому багато буде залежати від воєнної ситуації. Бо навіть якщо США запровадять проти РФ якісь санкції, але паралельно з цим ворог буде мати успіхи на фронті, то не варто буде чекати поступливості РФ, навіть якщо їхня економіка буде обвалюватися.