Більшість мислячих вже прочитали статтю Інни Ведернікової в “Дзеркалі тижня” про те як наш президент докерувався до дна.
Тобто вже не має толком кого поставити на керівні пости у державі. В результаті тасує колоду з Умєровим , Шмигалем та ще кількома діячами.
Однак , думаю, справа тут в іншому. Це не віддані йому люди закінчились. Просто нема кому йти до нього в команду.
Фахівці, а це, зазвичай,тверезо мислячі особистості, вже прекрасно розуміють, що це квиток у пекло. Тому скоро наш президент залишившись на кадровій самоті , буде зі сльозами на очах стискати уявний череп Умєрова і казати : Бідний Йорік, чи то Умєрік.
Гарно казали колись в Україні. Неправдою світ пройдеш, а назад не повернешся.
Що чекає на Зеленського?
А нічого хорошого. На домовленість з опозицією він навряд чи піде, а молоді з картонками на вулицях побільшає, підтягнуться й старші. І ніхто, як показує практика українських бунтів, його не захистить. Ні СБУ ні МВС ні тим паче армія.
Наступні вимоги, переконаний, будуть про відставку діючого президента. І ніхто вже хвилю невдоволення не зупинить. Тому настане момент, коли йому доведеться піти.
І повірте, фронт не впаде, й держава буде функціонувати навіть краще, бо разом з ним попхають зграю його йоріків-умєріків. І хай ті не надіються гріти своє пузо на якомусь березі з пальмами за крадені у нас гроші.
Знайдемо всіх!
Отож