Мене, як українця, мав би обурити той, факт, що серед прізвищ клієнтів і постояльців острова Епштейна нема жодного імені з української еліти. Принаймні тих, кого ми звикли в Україні називати елітою. Не цікавлять наші клоуни великих світу цього.
Я не хвилююсь, бо серед умовно вибраних і умовно найкращих у великому бізнесі і центральній владі українців майже нема. І це наша трагедія. А тих, хто дійсно є елітою, приміром, Жадана чи Подерв’янського, на знаменитий острів не запрошують. Позаяк не мають ні грошей ні впливу, та й нікому крім нас не потрібні.
Прикро, бо з задоволення прочитав би щось із написаного цими хлопцями після відвідин вулика для багатих…
Отож український острів Цукерштейна.
Із зрозумілих причин навряд би цей клаптик землі серед води носив прізвище Процюка чи Дорошенка…але не буду загострювати бо звинуватять в якомусь ізмі.
Насправді всіляких островів, маєтків чи саун в стилі Епштейна у нас вистачає. Це ж не секрет. Якщо кожна третя повія на аравійському півострові з наших країв, то зрозуміло де вона починала. Проте не у заниженій соціальній відповідальності наших жінок справа.
Уявіть, що Українська правда написала про Острів Цукерштейна десь в гирлі Дніпра. По ходу дали скан кількох десятків файлів про зрадницькі розмови представників влади з агентами ФСБ, зйомки передачі хабарів…
І що!!! А нічого. Черговий міндіч перетнув би кордон в бік Ізраїлю, а ще один наумобаканов сховася в Хорватії.
Словом було б дуже смішно, якби не було так сумно.
Отож