Справа ж не в озелененні Станіслава. Озеленити завше можна, якщо наперед сплановано розумно. Треба вміти планувати на майбутнє.
Тепер стало зрозуміло, що навіть доля кущиків десь в скверах залежатиме від глобальної стратегії. Люди добрі, все вже змінилось. Всі бавляться в “ШІ”, а міста ростуть і ростуть. Хтось думає про 30-50 років наперед?
Подивіться, що на войні робиться з технікою – щокварталу суперзброя стає старою. Треба думати і вирішувати блискавично. Навіть діти ростуть швидше тепер. Так і зі всім буде.
Всі прагнули ще недавно свій городик мати (і ставок, і млинок, і вишневий садок). Розпарцелювали землі навколо Станіслава…а місто росте і росте. Тепер схопились за голову – як мости будувати, коли землі приватні, як мікрорайони грамотно з рекреаціями робити, як транспорт розосередити – все валить по старих, ще австрійських напрямках. Подивіться як в Європі об’їзні мережі цілі влаштовуються…
От Галицька (вже за мостом). Головна артерія в місто. 4-5 смуг і тотальне мегаповерхове будівництво на місці колишньої сільської забудови (праворуч), червону лінію якого неможливо ще розширити. Там де совок свого часу мав вільну територію (ліворуч) – він заклав червону лінію глибше і там можна хоч щось тепер розмістити – автостоянки паралельні доріжки і озеленення. А там де перепродувались ділянки (праворуч) однопеверхової забудови колишнього села – там впритул до дороги будували багатоповерхівки. Залишилась тоненька смужка пішохідна. І дорогу розширити (як для магістралі) і для того ж озеленення та хідника вже неможливо…
Та ж історія з продовженням Хіміків до нового “мостикачерезріченьку”. Тотальна забудова впритул до проїжджої (та ще й вузенької) дороги. Як там жити буде, невідомо?.
Звісно, весь розрахунок умовно на рекреацію вздовж берегів Бистриці…але про це ще ніхто не починав думати… І не в “квасних патрійотах” справа, а в архітекторах, що ніяк до влади не можуть прийти. В смислі не опанують стратегію міста, а не дрібницями займатись.