Зараз по соцмережах активно поширюють матеріали, які відверто хвалять президента Зеленського за його неймовірні здобутки.
Я у своїх постах , зазвичай, небагатослівний. Цей пост теж не буде переповнений моїми словами. Хіба цитатами з тексту.
Знайти його можна у фейсбуку під таким заголовком:
Emery Hamilton
ІРИНА МАМЕДОВА: НАБОЛІЛО!
“Усі ці дрібні шавки, типу Купрія, Олешка, якоїсь там Ірини Шмарової чи Марусі Звіробій, Чекалкіна та інших нікчеми, які роблять жалюгідні спроби «вкусити» президента, принизити й образити, скажу: Він вам не по зубах, не по зубах! Ви не уявляєте, що чим вищим стає президент у своєму статусі, тим мізернішими стаєте ви!
Тим міцнішою стає його броня, виткана з любові народу Ви навіть не уявляєте, наскільки ви смішні й нікчемні! Якщо замислитися, то голова йде обертом від тієї висоти, на яку піднявся Зеленський!
Це ж як треба було працювати, об’їздити стільки країн (), застосувати знання й досвід, проявити спритність і хватку, проявити, пробачте, єврейську жилку, щоб вибудувати таку піраміду й піднятися нею! Щоб досягти шалених результатів і світового визнання!
А через які приниження і плювки співвітчизників, погрози й спроби фізичного знищення, зраду близьких, друзів і тих, хто прийшов на його імені, а головне — через постійну критику опонентів..
Яким треба бути кременем, яку потрібно мати витримку й терпіння! Кожна сходинка до п’єдесталу — це його «піт і кров», це його праця і відданість своїй справі, це його непохитність і рішучість!
Масштабність цієї особистості дуже важко оцінити звичайній людині, не кажучи вже про тих істот, які застрягли на амебному рівні еволюції й намагаються знайти в Зеленському якісь «дрібні» (у порівнянні з його справами) помилки Велике видно на відстані, а не через збільшувальне скло! “
У наш вік цинізму, простих текстів читати та й писати такі опуси вельми не просто. Швидше всього автора подібних текстів назвуть троха ненормальним. Для підтвердження моїх слів ще один яскравий уривок:
“Подивіться, на яку сходинку Зеленський підняв нашу країну! Це ж неймовірна висота! Вам би пишатися таким президентом! Кожен якут, кожен таджик, кожен узбек, естонець, латиш, француз, зрештою навіть африканці знають, що таке Україна і де вона!
«Слава Україні» пишуть у соцмережах казахи, таджики, грузини, вірмени, прибалти німці — увесь цивілізований світ!
Усі люди, які виступають за мир і свободу народів від рабства та проти диктату правителів!
Хіба це не дружба народів, у центрі якої стоїть Україна? І хто зробив ії такою?“
Більше цитувати не буду. Скажу лише, що це ще й дуже нагадує хвалені оди та пісні про Йосипа Сталіна, які були невід’ємною частиною радянської пропаганди та культу особи. Їх створювали як професійні композитори, так і «народні» колективи, прославляючи образ «батька народів», «мудрого керманича» та «визволителя».
Ось найвідоміші офіційні гімни та пісні:
«Кантата про Сталіна» (муз. О. Александрова, сл. М. Інюшкіна) — один із найбільш урочистих творів, де звучать слова: «Від краю до краю, по горах і долинах… про Сталіна мудрого, рідного й дорогого».
«Гімн Радянського Союзу» (редакція 1943 року) — оригінальний текст містив рядки: «Нас виростив Сталін — на вірність народу, на працю і подвиги нас надихнув».
«Пісня про Сталіна» (муз. М. Блантера, сл. О. Суркова) — відома рядками про «золоте сонце» та щасливе життя під його керівництвом.
В Україні того часу також створювалися пісні українською мовою, що прославляли вождя. Наприклад, «Пісня про Сталіна» (муз. Л. Ревуцького, сл. М. Рильського), де Сталін поставав як символ визволення та єднання народів і т.д. і т.п.
Словом робіть висновки друзі. Чи то у нас культ особи чи вибори на носі. Чи те і друге. Але зрозуміло одне, нас вчергове намагаються обдурити.
Отож