Ну, що? Можна починати вітати громадян України з величезною перемогою та деколонізацією? Адже саме так дехто з народних обранців називає перейменування копійки на шаг.
Вчора 241 депутат у Верховіній раді підтримали це доленосне рішення, після якого москальська армія посиплеться, як доміно, москальська економіка розвалиться, як картковий будинок, а від московії залишиться лише дрібка попелу, який швиденько розвіється вітром з українського степу.
Нагадаю, що з такою ініціативою (перейменування копійки на шаг) виступив Національний банк України ще 2 вересня 2024 року.
Як бачимо, слинявили темку більше року (бо ж зайнятися більше нічим) і нарешті розродилися.
Коли дивишся на радісні фізіономії народних депутатів, котрі так пафосно коментують своє “доленосне” рішення, наче ото щойно кожен з них виграв війну, полонив путіна й підняв синьо-жовтий стяг на руїнах кремля, стає моторошно.
Економіка в дупі, корупція зі швидкістю сірчаної кислоти роз’їдає державу, фронт тріщить, Одеса вже скоро тиждень, як в повному блекауті, а народні депутати грають в пристінок монетками.
При цьому відбувається якась маніпуляція історичними фактами, мовляв шаги були в обігу в часи УНР.
Так ось, “шаг” – це українська народна назва польської монети номіналом в три гроші. Типу, як долар називають “бак” (у нас “бакс”).
Після трьох розподілів Речі Посполитої приходить російська імперія, яка продовжує певний час використовувати польський трьохгрошовик, потім починається фінансова реформа 1839–1843 років, шаг-тригрошовик виводиться з обігу, а назва ця прилипає до московитської півкопійки. Ця назва протрималася аж до Першої світової війни, коли почали виводити металеві монети з обігу.
Коли постала УНР, то Михайло Грушевський запропонував зробити шаг найменшою розмінною монетою. Зауважте – шаг не був ніколи українською монетою, як там тут втуляють, а народною назвою спочатку польських грошей, а потім московитських. Це все ініціатива та вигадка однією людини – Михайла Грушевського.
І навіть після цього монета не випускалася, бо не було можливості. Наштампували паперових марок, які були в обігу коло двох років, що з історичної точки зору навіть менше, ніж ніколи.
До того ж шаг ніколи не був самостійною платіжною одиницею. Це монета номіналом в три гроші, яка не була найменшим номіналом обігу.
Відмовилися від москальської копійки на користь польських трьох грошей. Ось така от історична перемога, яка, окрім всього, вимагатиме виділення додаткових коштів з дірявого бюджету війни.
Коли я про це писав ще більше року тому, то сподівався, що все ж дане питання буде відкладено на більш мирний час. Але помилився. На жаль.
Володимир Мулик