Це фраза з радянського фільму “Джентльмени удачі” про злодійську долю.
Правильна і зрозуміла кар’єра злочинця малоактуальна в Україні, але доречна у цивілізованому світі, де навіть президентів садять. Пригадайте Ніколя Саркозі. А ще більше там шанують честь.
Я прошерстив інтернет на предмет самовідставок урядовців по причині, яка в Україні навіть не смішна.
Приміром, інцидент з дружиною південнокорейського президента Юн Сок Оля. Вона прийняла в подарунок сумочку Dior за 2200 доларів від закордонного пастора, про це взнала преса і президент особисто вибачався перед своїм народом за свою дружину. Сумочку повернули.
Заступник міністра юстиції республіки Польща Цьонжинський подав у відставку після того як громадськість взнала, що він їздив у відпустку на службовому авто.
Міністерка освіти Естонії Репс подала у відставку через те, що використовувала службове авто і водія аби відвезти дітей до школи.
У Норвегії колишня президентка парламенту Гансен подала у відставку і вибачилась перед народом, бо використовувала службову квартиру площею 50 м незаконно, бо таке житло передбачалось депутатам, що жили в 40 км від парламенту, а не в 29 км, як вона .
Думаю, цих прикладів достатньо щоб зрозуміти у якій політичній ямі ми знаходимось. Особливо після скандалу з Династією.
Найбільше мене шокують заклики деяких політиків до збереження президентської вертикалі, позаяк війна. Всіляких буданових я розумію, робота така у них.
Дещо здивувала підтримка діючого президента ЄС і “Голосом”, гарно лизнув і, так званий, опозиціонер Корчинський, але точно не чекав цього від мера Конотопа Семеніхіна та мера Івано-Франківська Марцінківа.
Вони, виявляється, теж ратували за збереження вертикалі на чолі з Зеленським. Напевно, таким чином п.п. Артем та Руслан і їх партія “Свобода” дякують Вовє за Закон по боротьбі з антисемітизмом.
А я, насправді, і не дивуюсь. Бо всі ми говоримо про можливості наших політиків, але чомусь мало кажемо про їхні залежності.
Отож
