«США зрадили Україну» – так емоційно американські сенатори відреагували на угоду про постачання до Штатів дизельного пального з РФ.
Чи не одразу після публікації нашого огляду подій тижня, що минає, в якій ішлося й про переговори в Маямі представників США та європейських партнерів України щодо завершення російсько-української війни до настання зими, з-за океану надійшли погані новини
Ті перемовини закінчилися дочасно, й не на користь офіційного Києва. Вашингтон несподівано погодив тимчасове зняття санкцій з РФ та ліцензування на пів року для імпорту російських нафтопродуктів.
«Цілковитою зрадою України, європейських союзників та національної безпеки США» назвала група американських сенаторів-демократів рішення президента Д. Трампа провести закупівлі в Росії дизельного палива.
Принаймні так ідеться в їхній заяві, оприлюдненій на сайті сенатського комітету в закордонних справах.
Її автори наголосили, що пальне у США та Європі подорожчало не через удари України по російських нафтопереробних підприємствах (НПП) та базах пального, а через невдалу війну з Іраном.
Тож, аби знизити його вартість, Білий дім пішов на угоду з диктатором, а сам Трамп буцімто заради власних політичних перспектив жертвує інтересами України і трансатлантичної безпеки…
Важко сказати, що сталося в Майямі у п’ятницю 9 жовтня, чому українській делегації за столом перемовин, по суті, показали на двері і згорнули діалог, який за планом мав тривати і протягом 10-го.
Але західні медіа припускають, що українська сторона і цього разу виявила непоступливість щодо прохання Д. Трампа припинити удари по російських НПП, які він і доти не раз озвучував, тому в американського лідера, мовляв, урвався терпець…
Втім, хоч як, а у відповідь на рішення Доні президент України В. Зеленський висловив обурення й різко розкритикував такі дії, назвавши зняття санкцій страхітливим кроком – «інвестицією у війну», подарунком Путіну, який забезпечить агресора додатковими мільярдами на продовження війни.
Відреагували на ту неприємну й несподівану звістку і в ЄС, висловивши побоювання, що Кремль може сприйняти пом’якшення санкцій як можливість продовжувати агресію проти України, причому і ще в жорстокіший спосіб.
Особливо розкритикував вчинок Д. Трампа прем’єр Фінляндії Петтері Орпо – назвав те рішення величезним розчаруванням.
А також поставив під сумнів економічну значущість такої угоди для американського та світового ринків – через малі обсяги поставок (за заявленою домовленістю, росія поставить 300 тисяч тон дизелю негайно, 500 тисяч у листопаді та мільйон тон згодом, а ще три мільйони дещо пізніше) і певні труднощі в її реалізації загалом.
Тому глава фінського уряду пов’язав рішення американської адміністрації з наближенням виборів у США і прагненням-намаганням Д. Трампа домогтися швидких результатів у справі закінчення війни в Україні – через примус Києва до миру, щоби продемонструвати свою «дев’яту війну», завершену завдяки його зусиллям.
У Лондоні наголосили, що позиція Великої Британії щодо підтримки України залишається незмінною. Королівство й далі співпрацюватиме з міжнародними партнерами, щоб забезпечити нашу державу необхідними ресурсами для захисту від російської агресії…
Та все ж дещо інакше все видається, якщо сприймати те, що сталось, у контексті сказаного Д. Трампом 6 жовтня під час його виступу у Спарроуз-Пойнт (штат Мериленд).
А він заявив тоді про війну в Україні буквально таке: «У цій війні гине багато людей. Те, що відбувається, абсурдно, але насправді її завершення стає ближчим, хоча нині й не виглядає на те…».
Можливо, теперішні домовленості з Путіним, за задумом Трампа, є частиною якоїсь великої угоди, що передбачатиме, зокрема, і припинення вогню в Україні.
Питання лише в тому, на яких умовах вдасться дійти такої згоди.