На вулиці Шевченка впала липа. Від вітру. Причавило там чийсь BMW. І одразу знайшлись ті, хто закликав позрізати всі липи, бо це небезпечно.
Те, що на вулиці, стара назва якої Липова, впала саме липа, а не, скажімо каштан чи якийсь новомодний клен, нічого дивного. Бо вулиця ж липова.
Я прожив на цій вулиці з 1964-го по 2018-й рік. І періодично траплялося, що під натиском стихії те, чи інше дерево падало. Іноді ціле, іноді лише падала гілка. Іноді могло впасти на щось. В даному випадку впало на приватну (!) платну парковку.
Ну, я б ще розумів, якби за паркування на вулиці Шевченка брало гроші місто. Але ж ні. Підприємливі ділки фактично приватизували добрячий шмат вулиці, поставили шлагбаум, будку і збирають гроші. Не здивуюся, якщо зараз вони заповзято візьмуться пиляти липи, бо ж розглядають вулицю, як свою приватну власність.
Свого часу вже була ідея спиляти липи й посадити якісь новомодні дерева. Відбувалося це ще за попереднього мера – Віктора Анушкевичуса. Тоді активісти (як мешканці вулиці так і небайдужі громадяни міста) виступили проти такої ініціативи влади і, до честі міського голови, влада тоді зважила на думку людей.
Але влада змінилася й з темних щілин повиповзали ділки, котрі розглядають місто виключно, як територію для особистого збагачення. Частину вулиці нещадно забудували висотками, частину віддали під приватну парковку, частину під парковку для колишнього готелю “Дністер”, власники якого заодно скомуніздили частину колонади готелю.
Від вулиці, котра колись була окрасою міста, майже нічого не лишилося. Так – примарний спогад. Тепер, підозрюю, загроза нависла над деревами.
На доданому фото видно будинок (№№22,24) в якому я проживав від народження. Зараз там стирчить самотнє деревце, а колись були кущі бузку, росла черешня, біля будинку №26 була розкішна яблуня білий налив, біля №28 кущі самшиту, біля №30 ріс горіх, бузок і верболіз. Та й липи колись росли густіше – можна було в дощ пройти під липами від парку до свого дому практично не змокнувши. Тому ті липи, які ми бачимо зараз – лише слабке відлуння, того що було.
Але, повторюся, маю підозру, що ділки від парковки, щоб вберегтися від судових позовів від власників автомобілів, пустять дерева під ніж.
До слова – падіння дерев викликано недбалим прокладанням комунікацій, котрі пошкодили кореневу систему. Втім – це вже інша історія.
Фото: Ростислав Шпук