Якось воно все невесело. Я розумію, що ця земля ніколи не жила щасливо. Просто були часи відносного спокою. Що, насправді, було оманою, бо завжди під сподом виростала нова біда.
Дивіться, як все працює. Загострилися ситуації з ТЦК, військові рвуть на собі умовні й справжні тільники й обіцяють приїхати й повбивати всіх цивільних. На цьому тлі якось забуваються корупційні скандали і нам пропихують чергову “мирну” угоду, називаючи її чомусь “корейським варіантом”.
Держава вкотре опиняється в незручній позі, і нема на те ради.
Українські військові, які обіцяють вбивати українських цивільних лише за кривий погляд, не розуміють, що по-перше – від цього радіє кремль, а по-друге – цивільні теж мають зброю (не всі, але мають) і будуть відстрілюватися. І цьому знову буде радіти кремль.
Що ж до “корейського варіанту”, то ніякий він не корейський, попри то, що нам пропонують демілітаризовану зону, як ото в Кореї. Але вся різниця в тому, що в Кореї країну розділили між політичними угрупуваннями й жодна частина не була окупована іншою країною, як це є у нас. До того ж в Південній Кореї з 50-ть якогось там року базуються американські війська. Нам же розміщення ані американських, ані будь-яких інших військ не обіцяють, натомість обіцяють якісь гарантії, на зразок Будапештських, які, як ми знаємо, виявилися гівна варті.
Навіть якщо уявити, що вогонь на лінії зіткнення буде припинено і на якийсь час запанує ефемерний мир, ніяких гарантій, що московія не буде розхитувати ситуацію всередині країни, немає. І москалі вкотре використають ними ж роздутий громадянський конфлікт для того, щоб розпочати нове вторгнення.
Тому я не вірю в жодні мирні угоди, доки в Білому домі сидить Трамп, на Банковій Зеленський, а в кремлі путін.
Хоча, в кремлі кого не посади, все одно буде чергове хуйло.
Я не бачу жодних перспектив для України, доки вона перебуває в тому форматі, в якому є. Чи можливо змінити формат?
Не вірю…
Володимир Мулик
фото з мережі