Світова спільнота сьогодні, 18 квітня, відзначає Міжнародний день пам’яток і визначних місць за рішенням Міжнародної ради з питань охорони пам’ятників і визначних місць (ІКОМОС), внесеної 18 квітня 1982 року.
Рішення про відзначення дати було прийнято Генеральною Асамблеєю ЮНЕСКО у 1983 році. До речі з цього часу розпочались і в Україні складання Реєстрів пам’яток архітектури. І вони щокілька років переглядаються і вносяться нові.
В Україні він називається “День пам’яток історії та культури”. Законом «Про охорону культурної спадщини» (2000 року) визначено також повноваження Кабінету міністрів України у сфері охорони культурної спадщини. Зокрема, занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, затвердження Списку історичних населених місць України, оголошення комплексів (ансамблів) пам’яток історико-культурними заповідниками та територій історико-культурними заповідними територіями. Кожне з історичних Міст повинно мати як першочерговий документ «Історико-архітектурний опорний план, що визначає всі наступні містобудівельні проекти в тому числі і Генеральні плани.
Закон України “Про охорону культурної спадщини” регулює правові, організаційні, соціальні та економічні стосунки у сфері охорони культурної спадщини з метою збереження, використання об’єктів культурної спадщини в громадському житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.
Я б пропонував зачитувати цю фразу перед кожним засіданням чи то Містобудівельної ради, чи засідання Виконкому, де вирішуються питання планування чи проектів по Місту, чи будь якого Громадського слухання з питань тих чи інших зон будівництва.
На сьогодні в Україні, нараховується 1399 міст і селищ і більше 8 тисяч сіл з цінною історико-архітектурною спадщиною. Ці міста і села мають затверджений Законом України «Про Історичні місця». Франківськ в тому ж реєстрі. Такий фонд перевищує 70 тисяч об’єктів. Серед усіх особливого значення мають сьогодні Київ, Львів, Одеса, Луцьк, Харків, Чернігів.
Отож сьогодні ж є нагода ще раз відкрити пам’яткоохоронні закони і перечитати їх всі, хоча б побіжно («Про охорону археологічної спадщини», «Про охорону культурної спадщини», «Про список історичних місць».)