Ото з’явилась новина, що окружна прокуратура міста Івано-Франківська вимагає повернення історичного вигляду будівлі на вулиці Шашкевича у місті Івано-Франківську.
Насправді – хороший прецедент. Але от мені хочеться задати питання. Навіть кілька. А де ви були раніше?
Щодо конкретно цієї будівлі, то весь двіжняк почався після моєї публікації у Facebook.
На той момент фасадні вікна вже були перероблені на вітрини – ніхто уваги з відповідних органів не звертав. Я проходив повз і почув як імовірний власник казав своїй супутниці “Може б ми цю Цвек кудись пересунули”. Мова йшла про анотаційну дошку нашій видатній землячці Дарії Цвєк. Дошку, між іншим, все ж пересунули.
І от тепер про анотаційні дошки і не тільки.
Скільки таких порушень з фасадами в Івано-Франківську? Сотні, якщо не більше. В місті, з благословення місцевої влади, не лише паплюжать фасади історичних будівель, але й зносять, на догоду забудовникам, історичні будівлі. Лиш би ці варвари могли втиснути в середмісті чергову бетонну коробку.
Щось досі прокуратура закривала очі на все це свавілля. От дуже б хотілося вірити, що це лише перший дзвіночок, а далі задзеленчить. А ще дужче б хотілося, щоб голосно задзвонило щодо колишнього (на жаль) готелю “Дністер”, де жлоби-власники порушили всі закони, всі норми, всі дозволи і, до того ж історичну пам’ять.
Тому повернемося до анотаційних дощок, які колись були встановлені на фасаді готелю “Дністер”.
З огляду на вчорашню дату, яку так показово святкували біля адмінбудівлі Івано-Франківська (з хвилиною мовчання, зі співанням “Ще не вмерла”, з прикладанням рук до серця, з молитвою до Бога ізраїлевого), хочеться задати наступне питання. Чому патріотична влада міста та області дозволила стерти з мапи міста будівлю, де, власне підписувався акт про намір Злуки? Куди поділись анотаційні дошки Грушевському, Петлюрі й ще кільком історичним особам, які були присутні при підписанні акту про наміри Злуки саме в тій будівлі? Влада мовчить (певно молиться), прокуратура мовчить (певно руки короткі).
В мене немає жодного оптимізму щодо позитивного вирішення щодо фасаду на Шашкевича. Про “Дністер” варто взагалі забути. Стерти нашу історичну пам’ять – основне завдання москальського агресора. І в нього є хороші помічники у вишиванках, які з молитвою та з рукою біля серця, радо йому допомагають.