У відповідь на сумнівний закон про боротьбу з антисемітизмом заворушились поодинокі українофіли у Верховній раді. Адже жоден із українських прокурорів не заперечить,що згаданий юридичний документ підняв у соцмережах, а значить повсюдно щось таке з чим цей документ мав боротися.
Але зараз не про це юридичне чудо-юдо. А про закон про українофобію, який за аналогією мав би називатись законом по боротьбі з україноненависництвом. А ще краще про злочини проти титульної нації. І тут я звертаюсь по досвід до Ізраїлю.
В основному законі там чітко сказано, що ця країна є національною державою для євреїв і євреям там надаються особливі права.
Бо це, як розумієте , їхня держава і домівка тому там також є закон про репатріацію євреїв у свій рідний дім Ізраїль.
Подібне визначення щодо українців я би вніс у преамбулу до закону про україноненависництво. І тоді б було ясно чому за злочини проти представника титульної нації належить до 15 років тюрми.
Це не суперечить поняттю рівності всіх громадян нашої країни, позаяк стосується її безпеки як держави українців. Бо іншого дому у нас нема.
А для цього нам не треба стати антисемітами, а просто бути українцями.
Отож