День народження — і захотілося поділитися з вами чимось особливим, тим, про що майже ніхто не знає:
1. Коли мама була вагітна, вона працювала екскурсоводом у «Ермітажі», тому історію мистецтва я почав вивчати ще в утробі. А ось чому дуже радію, що мама вчасно поїхала додому в Естонію до своєї мами, бо місце народження «санкт-петербург» я б навряд чи пережив як фігурально, так і буквально, бо ставлення лікарів, зі слів мами, на той час там було не дуже…
2. Я народився ногами вперед. Напевно, через це у мене здебільшого все як не в людей.
3. У мене на обох руках є такі лінії, які в народі називаються «мавпячими долонями». Якщо цікаво, пошукайте — гугл підкаже. Хоча підкажу лише один факт: така суцільна лінія на обох долонях зустрічається приблизно у 1% людей у всьому світі.
4. Багато хто називає мене харківським митцем, іноді київським, а тепер час від часу франківським. Насправді це — три міста, в яких я прожив в Україні найдовше. Але я народився в Йихві й, хоча щиро вважаю себе українським митцем, дуже б хотів, щоб з часом мене називали йихвинським. Бо у моєму дуже маленькому місті, хоч і з давньою історією, занадто мало відомих людей.
5. Я вважаю, що допомога війську — це абсолютна норма, яка не має бути засобом для піару, маркетингу чи відбілювання репутації. Якщо ти з якихось причин не воюєш, то маєш допомагати, а не кричати про це вголос. Але саме сьогодні хочу поділитися: за допомогою моїх творчих робіт було зібрано набагато більше грошей для підтримки війська, ніж я сам заробив за все життя. І я кажу це у свій день народження лише для того, щоб попросити вас ще раз підтримати мене у зборі для Карпатського шпиталю. Бо я дуже мрію допомогти закрити його цього року.
Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/AeU4C22NgT