Проходжу іноді повз наш франківський стадіон “Рух” і бачу сумну картинку – довжелезна черга людей віку 60+, котрі стоять за продуктовим набором, який в розмовах називають просто пайком (яке файне слово з комуністичного минулого), який їм з барського плеча виділила міська влада.
В цивілізованих країнах, до яких Україна на жаль не належить, такі черги формуються зазвичай з безробітних безхатьків. В нашій же черзі стоять люди, які все життя пропрацювали й тепер змушені стояти в цій принизливій черзі.
І це не вони себе принижують. Це їх принижує держава, котра знецінила їхню багаторічну працю, їхні вкладені в цю державу вміння, сили, здоров’я й роки життя.
Втім, справа не в міській владі, яка, звичайно ж, дає їм цей пайок, який би я, швидше, назвав пайкою, не від доброго серця, а задля піару, бо ж вибори рано чи пізно будуть. Справа в державі, якій, не побоюся цього слова, насрати на своїх громадян похилого віку. Бо вона зовсім не переймається тим, щоб забезпечити своїм громадянам достойну старість.
З огляду на вік, я теж вже можу стати в цю чергу й отримати подачку. Але я не люблю черги й приниження. Ця держава вже киданула мене на пенсію, змінивши правила під час гри й додавши п’ять років до страхового стажу – з 25-ти (які в мене були) до 30-ти (до яких мені не стало 2 роки). Для тих, хто йде за нами, 60-ти річними, страховий стаж вже має складати 40 років. Це при тому, що в цивілізованих країнах цей стаж складає 10-15 років. І пенсії там не такі принизливі як у нас.
І не треба розповідати, що в країні бракує грошей на підвищення пенсій і зарплат, бо війна. В цій державі для цього “бракувало” грошей і без війни. Зате не бракує грошей на захмарні зарплати керівників різного рівня, на захмарні зарплати й довічне утримання в сотні тисяч гривень на місяць для суддів і прокурорів (привіт від Порошенка) і всієї подібної братії. Та й на офшорчики вкрадених мільярдів вистачає. Не вистачає лише на своїй громадян.
Я зараз скажу крамольне, але з моєї точки зору, держава Україна, в тій формі, в якій вона була до війни, в тій формі, в якій вона перебуває під час війни і, швидше за все, намагатиметься залишитися в цьому форматі й після війни, не має права на існування.
Така держава (не країна), в якій керівництво вважає своїх громадян сміттям, м’ясом для війни, джерелом власного збагачення, бидлом не гідним достойного життя, не повинна існувати взагалі.
P.S.Фото від видання “Галка” за 2023 рік. Зараз картинка нічим не відрізняється
Володимир Мулик