Поки пристрасті трохи вгамувалися, висловлюся про події в Одесі 30 жовтня, де натовп з не менше ніж 50 чоловіків перевернув мікроавтобус ТЦК, зірвавши мобілізаційні заходи. На жаль, рано чи пізно це мало статися. Те, як у нас проводять мобілізацію, є яскравим прикладом, як не треба робити, особливо у ХХІ столітті.

Часто бачимо обурливі коментарі на кшталт «а чого військовослужбовці ТЦК не стріляли?». Насправді, це велике щастя, що не стріляли, інакше ситуація взагалі обернулася б неконтрольованою катастрофою. І я не буду тут говорити про очевидні речі на кшталт медійної і репутаційної складових. Як і про сценарій, що натовп відбере у військових зброю. Негативні наслідки цього, думаю, і так зрозумілі.

Щоб стріляти по розлюченому натовпу цивільних потрібно мати міцні нерви і витримку. Далеко не всі військовослужбовці ЗСУ взагалі, і ТЦК зокрема цим відзначаються. Другий момент, це те, що кожний військовий знає, що у випадку стрільби правова система буде на боці тих, по кому стріляли, а не навпаки. І це попри норми статуту, які дозволяють військовослужбовцям застосування зброї для захисту свого життя, здоров’я та життя інших осіб від нападу, «якщо іншими способами й засобами захистити їх у даній ситуації неможливо». Навіть за постріл у повітря призначать серію службових розслідувань від різних інстанцій, які зіпсують життя цих військових та їхнього керівництва. А у випадку пролитої крові ніхто не гарантує, що вояк у перспективі не сяде на тривалий термін. Кожне їхнє слово і дія будуть перекручені чи вирвані з контексту. А слідство чи суддя визначать, що «інші способи і засоби» існували. Тому стрільба взагалі не варіант.

Багато пишуть про «а де реакція влади?». Питання, а яку реакцію всі чекають? Провести в Одесі військово-поліційну операцію в стилі як французи в Алжирі в кінці 50-х років ХХ століття? З тактичної точки зору все зроблено вірно – наразі слідство проводить СБУ. По ідеї все мають зробити чітко – виявити призвідників, і передати справу до суду.

Якщо буде на це політична воля влади, звісно. Бо чого дійсно не вистачає, так це різкої заяви президента, яка б чітко визначила позицію. Взагалі не можна виключати, що керівництво країни намагатиметься «спустити справу на гальмах», аби не розбурхувати майбутній електорат. Тому позиція майбутніх суддів може бути такою, що не сподобається патріотичній громадськості.

Для реального розв’язання проблеми необхідно перебудувати всю систему мобілізації – комплексно й послідовно. Проте у нас офіційно проблем з мобілізацією немає, а всі відео про бусифікацію, як сказав один нардеп, є діпфейками. Тому ситуація лише загострюватиметься, підриваючи довіру до влади й військової системи загалом. Головне полягає в тому, що військовий має викликати довіру й повагу до себе – так було завжди у державах, які вели боротьбу за виживання. Без цього суспільство приречене.

Роман Пономаренко

фото: Суспільне Одеса

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *