Десь рік тому, в одному з інтерв’ю, я сказав про те, що після війни на нас чекають такі часи, що бандитські дев’яності здадуться дитячим садком.
Я мав на увазі, що ті, хто повернеться з війни не всі повернуться до мирного життя. Психіка плавиться у всіх по різному. Одні займуться звичними справами, хтось відкриє бізнес, а хтось піде в бандити.
Ветеранів, в якості бойовиків, будуть наймати різні політичні, кримінальні, фінансово-олігархічні групи. Ветерани будуть воювати одні з одними.
Інтерв’ю було таке подвійне – крім мене ще був присутній психолог. І людина що брала інтерв’ю, і психолог зі мною погодилися, але в опубліковане інтерв’ю цей кавалок розмови не увійшов.
Ну, що ж? Мушу визнати, що я помилився. З огляду на події навколо забудови зеленої зони біля міського озера, все починається ще до закінчення війни.
І хоча міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків начебто призупинив інвестиційний проєкт, втім у виставі почали з’являтися нові персонажі (теж наче з ветеранів), які знову за своє – за реабілітаційний центр для ветеранів саме в зеленій зоні.
Так ось, для тих, хто наївно вірить, що в комерційному комплексі, який планують збудувати біля озера, знайдеться місце для реабілітаційного центру, хочу нагадати історію з франківським “Будинком вчителя”.
Згідно укладеного у 2009-му році Договору оренди землі між Івано-Франківською міською радою в особі міського голови Віктора Анушкевичуса та приватним комерційним підприємством «Ресурс – Захід», на вулиці Г. Мазепи, 35, де раніше був “Будинок вчителя”, мали збудувати нове багатоквартирне багатоповерхове житлове приміщення. Перший поверх, розміром 250 квадратних метрів, цієї новобудови мав бути відданий під приміщення для “Будинку вчителя”.
Та з невідомих причин протягом трьох років фірма своїх обов’язків не виконувала. Не було ні багатоповерхівки, ні, відповідно, “Будинку вчителя”.
Тому 15 березня 2012 року міський голова заключає новий Договір оренди. Вже з іншою фірмою «Прогрес – Інвест». Проте у цьому Договорі вже немає жодного слова про необхідність надання приміщення для “Будинку вчителя” – згідно його умов, земельна ділянка на вулиці Г. Мазепи, 35 передавалася в оренду для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення. І ні слова про “Будинок вчителя”
Іншими словами, міська влада та “Прогрес-Інвест” передумали віддавати 250 квадратних метрів площі новобудови освітянам.
Багатоповерхівка на за адресою вулиця Гетьмана Мазепи, 35 височіє вже купу років, але “Будинку вчителя” там нема.
Як бачимо, існує цілком робоча схема, як ввести в оману довірливу громадськість. Для цього потрібно лише зробити павзу. В рік чи два. Або три. А потім своє робить.
Існує й інша схема. Забудовник заключає договір з міською владою, що надасть в безоплатну оренду 20% забудови під реабілітаційний центр, скажімо на 5 років. Через 5 років орендодавець виставляє нові умови – вже з оплатою й міська влада визнає, що це їй не по кишені й реабілітаційний центр з’їжджає. Або новий договір взагалі не заключається. Подібна історія в місті вже теж трапилася.
Я цілком впевнений, що серед тих, хто виступає за забудову, є й наївні романтики, котрі вірять в щирі наміри забудовника, якого насправді цікавить лише можливість захопити ласий шматок землі в центрі міста. Але є й ті, хто чудово знає про справжні наміри так званого інвестора, але кого просто найняли.
Все як завжди…
А озеро все одно забудують. Рано чи пізно…