Я не вірю в знаки. Тобто в ті, котрі є предвісниками кінця світу. Я їх навіть не бачу, хоча купа люду, дивлячись на той бардак, котрий твориться наразі в світі, чітко їх фіксують й впадають в депресію.
Воно звичайно – можна Матку Боску побачити в райдужних плямах на погано вимитому склі. А можна вбачати вершників Апокаліпсису в нинішніх світових правителях. Хоча, якщо вони й вершники, то швидше не Апокаліпсису, а без голови.
Хвилює лише те, що схоже епоха правителів на кшталт Рейгана чи Тетчер скінчилася з їхнім відходом. Навіть Берлусконі з його корупційними та любовними скандалами виглядає велетом на тлі змілілих політиків, яким треба давати не оцінку, а ставити діагноз.
Путін – маніяк-вбивця, який щодня вишукує нові криваві жертви, в своїй роздутій манії величі з бажанням перекроїти світовий порядок під статут ГУЛАГу.
Зеленський – опинився не в той час, не в тому місці, висновків не зробив. Досі вважає, що знімається в черговому серіалі. Паталогічно самозакоханий самозванець, котрий без телесуфлера не годен сформулювати бодай одне притямне речення.
Макрон – яскраво виражений геронтофіл, який намагається вдавати рішучого політика, але, отримавши потиличника від дружини-наглядачки, розгублено дивиться навсибіч й сам починає боятися того, що наговорив.
Колишній німецький канцлер Шольц нагадував двієчника, котрий постійно бреше, обіцяючи виправитися, але й далі отримує двійки. Нинішній канцлер Мерц робить гучні заяви, роздає аванси, але, окрім високого зросту поки що нічим не виділяється з когорти європейських політиків.
Сі Цзіньпін нагадує спритного афериста, котрому вдалося висадити на бабки купу світових лохів й тепер він хитренько посміхається зневажливо дивлячись на всіх примруженими очима.
Останнім вагомим британським прем’єром був Борис Джонсом, але схоже в нього скінчився термін придатності. Хто там у них зараз керує урядом я навіть і не знаю. Видав, хтось незначний.
Орбан, Фіцо – це пацієнти окремої палати для буйних. Навроцький під пильним наглядом психіатрів. Ступінь його звихненості явиться нам після 6 серпня.
Ну, і звичайно ж, найвеличніший “якбиябувпрезидентом” – Дональт Трамп. Тут вже купа психічних відхилень на тлі прогресуючої деменції у всій красі – тільки й встигай загинати пальці. Патологічна манія величі, гіперболізована самозакоханість, синдром Даннінга-Крюгера, параноя, манія переслідування, підозріливість, явні ознаки старечого склерозу, що впевнено рухається до важкої форми хвороби Альцгеймера (він часто не пам’ятає, що було вчора), нездатність тверезо оцінювати ситуацію, непередбачуваність, перевищення власних спроможностей, патологічна брехливість й дитяча образливість, відсутність емпатії. Я, звичайно ж, щось пропустив, але й цього достатньо, щоб вжахнутися від того факту, що така людина керує такою великою країною, як США. Схоже це вже бачать всі з оточення Трампа, але ніц не можуть вдіяти. Бо як вдягнути гамівну сорочку на президента? Він же викличе Національнуу гвардію, щоб перестріляти лікарів.
Але знову ж таки, я не бачу в цьому знаків Апокаліпсису, що наближається.
Можливо тому, що ми вже давно в ньому живемо?