Можливо я буду автором нового політичного терміну. Але давайте по порядку. Зведу до купи всім відомі факти.
Черчилль, коли йому потрібно було підтримку США у війні з нацистами, кілька місяців обхожував Рузвельта, поки Америка не стала на бік бритів.
Зараз англійський прем’єр Стармер в розмові з Трампом і його почотом чемно вів діалог, незважаючи на деякі образливі ескапади з боку американців. Бо йому вкрай потрібна в теперішній ситуації підтримка заокеанських партнерів.
Макрона навіть не зустріли по прильоту в США, але він стримано облизався і провів політично виважену розмову з Білим домом.
Це приклад політиків, які думають про свій народ.
Що зробив наш , не хочу вживати слова дятел, та скажу президент. Він посварився з Трампом з усіма найгіршими і відомими нам наслідками.
Але наш народ весь обпісявся від щастя. Бо наш не прогнувся. Тільки невелика купка мислячих людей і , зрозуміло, фронтовиків усвідомили біду.
Кілька наступних днів і ділових порад європейських лідерів вказали українцям на стратегічну помилку Зеленського в Білому домі.
Ніби все всі зрозуміли, але на диво багато моїх знайомих різко позеленіли і стали тішитися із теперішнього президента України.
Насправді, Зеленський не був готовий до зустрічі з Трампом. Хоча, на відміну, від простих парафіян мав всі необхідні дані від нашої розвідки та партнерів про характер і погляди володарів будинку на капітолійських пагорбах.
Але нічого не взяв до уваги і нагло провалив українські інтереси…Можливо ми вже маємо справу із манією величі нашого лідера, чи тупістю, чи зрадою . Не мені вирішувати
Просто мені хочеться, щоб ми почали мислити українськими інтересами, а не зеленіти під впливом телемарафону і відпрацьованої пропаганди у соцмережах… тоді й отримали б ту Україну про яку мріємо.
Отож