Зараз багато пишуть, говорять, обговорюють занепад та практичну загибель івано-франківського міського озера.
Озеро в нас невеличке. Якщо порівняти з тернопільським, то просто мізерне. Але воно є. Хоча, наразі, доцільніше б було говорити в минулому часі – було.
Те, що озеру буде кінець, я писав і говорив ще, як мінімум, 10 років тому. Цьому може бути підтвердженням моє відео від 24 травня 2016 року з назвою “Смерть озера” і коротеньким текстом: “В Івано-Франківську міське озеро поступово перетворюється в болото. Це наслідок знищення ставків-відстійників, та руйнування системи водопостачання озера“.
Але, як видно з відео, ще тоді був шанс на порятунок. Хоча частина відстійників вже засипалася будівельним сміттям під забудову, нищились джерела.
Але Млинівка все ж текла і система водопостачання озера так сяк ще працювала. Ще були, хоч і зруйновані частково, жолоби-канали, ще була система шлюзів – занедбана, але цілком функціональна і така, що підлягала недороговартісному ремонту.
Втім, вже давно відомо, що в цьому місті, яке перетворилося на величезний будівельний майданчик, в місті, де методично знищується історичний ландшафт, а разом з ним й історична пам’ять галичан, бабло перемагає все.
Тому маємо, те, що маємо.
До речі, зневоднюється не лише міське озеро, а й, так звані, лебедині озера в центральному міському парку Івано-Франківська. Причина та сама – забудовники знищили єдине джерело, яке було постачальником води для цих озер.
І не треба тут про те, що міська влада не знала на що вона дає дозволи.
Колись в одному з видань, де я в той час працював, я розмістив першоквітневий жарт про те, що прийнято рішення осушити міське озеро Івано-Франківська й віддати його площу під забудову.
Тепер мені вже здається, що то був не жарт.