Чому Зеленському важливий Сирський на посаді головкома?
Не тому, що президент вважає того великим полководцем (оф-топ – зараз немає сенсу оцінювати полководчеський талант Сирського. Бо для цього треба мати дві складові, які наразі відсутні: 1.Холодну голову; 2.Розсекречені документі. Без цього всі нинішні оцінки є лише емоційними інсинуаціями).
Справа в тому, що Сирський забезпечує те, що для президента наразі найголовніше – стабільність системи і формальну лояльність армії. Заміна головкома – неминуче призведе до нестабільності, нехай і тимчасової. Пов’язаної як з кадровими змінами в вищому управлінні СОУ, так і з тим, що новий головком може бути не такий лояльний до президента. Враховуйте, що у нас вже всі подумки в виборах, на яких вже наразі проглядається кілька впливових фракцій, які будуть в опозиції діючій владі.
Зеленський вже й так своїми кадровими рішеннями «наробив справ», які дестабілізували ситуацію і, можливо, викликали певні незворотні зміни. В цих умовах для нього збереження лояльності армії, нехай і в форматі її вищого керівництва, є принциповим питанням. Проте оскільки в основі публічної державної політики у нас лежить популізм, то рішення можуть бути доволі неочікуваними.
Все це відбувається на фоні складної ситуації на фронті і масових повітряних бомбардувань столиці, протиставити яким ми наразі нічого не можемо. Але, як там казав Шекспір у «Макбеті»:
«Ні, смерті не страшний мені туман,
Не йде ж Бірнамський ліс на Дунсінан».