Творчу спільноту Івано-Франківська сколихнула звістка про намагання віджати в обласної Спілки художників “Будинок художника” на розі вулиць Франка-Незалежності за адресою Незалежності,53.
Попри виставковий зал (яких в місті катастрофічно мало) це ще й творчі майстерні членів спілки, багато з яких носять звання і народних, і заслужених, і роблять внесок у розвиток української культури.
Якби, наприклад, Верховна рада прийняла постанову про ліквідацію творчих спілок, я б може й не дуже засмутився… раніше. Але ось франківська спілка, з приходом нового керівництва кілька років тому, перестала нагадувати рудимент совка й запрацювала цілком сучасно.
А тепер трохи історії.
У 1967 році під керівництвом М.Кіщука та директора Художньо-виробничих майстерень О.Гнатюка розпочинається будівництво п’ятиповерхового будинку Івано-Франківської організації Спілки художників та квартирного блоку за проектом архітектора Л.Попиченка. Будівництво було завершено у 1972 році. Будівництво велося за рахунок особистих коштів громадських організацій Художнього фонду УРСР.
Постанова кабінету міністрів України №1058 від 10.07.1998р. зобов’язувала передати у власність творчих спілок нерухоме майно, де в переліку зазначено, що будівлю в Івано-Франківську за адресою вул. Незалежності, 53 передати у власність Національної спілки художників.
Це питання довго “мурижилось” створювалися комісії, проходлди сесії обласної ради і от 18 грудня 2001 року на 24-й сесії обласної ради (голова облради Зіновій Митник) було прийнято рішення передати будинок у власність ІФООНСХУ.
По тому ІФОДА створила комісію з питання передачі будівлі й 22.02.2002 року було складено акт приймання-передачі, згідно якого будівлю передавали Спілці (без права відчуження).
Здавалося все, але ж українській бюрократичній машині позаздрили б навіть совєцькі бюрократи, бо питання так і лишається невирішеним. Питання зависло, попри неодноразові звернення ІФООНСХУ .
І от вже в 2008 році в кінці січня знову створюється комісія обласної ради (голова облради Ігор Олійник) з цього питання, яка вирішує підтримати чергове звернення Спілки про передачу будинку.
Потім було розпорядження міського голови (Віктор Анушкевичус) від 22.04.2008 року про оформлення права власності.
Але обласна рада, попри всі рішення, як свої так й інших державних органів не поспішає виконувати свої ж зобов’язання, котрі востаннє підтверджує листом від 29.09.2015 року(голова облради Василь Скрипничук).
І ось тепер, раптом та ж обласна рада (голова облради Олександр Сич, який очолював облраду з 25 листопада 2010 року по 23 листопада 2012 року, коли питання передачі будівлі успішно гальмувалися і з 7 грудня 2015 року очолює знову) вирішує, що будівля належить їй і хоче зобов’язати Спілку платити орендну плату в обласний бюджет.
Тобто, обласна рада, проігнорувавши і розпорядження Кабінету міністрів України, і свої власні рішення та розпорядження за всі роки, починаючи від 1998 року, про передачу будівлі у власність Спілці, раптом оголошує себе власником і вимагає орендної плати. Всі документи можна побачити в коментарях до відео-звернень голови ІФООНСХУ Світлани Повшик на сторінці Спілка художників Івано-Франківськ
Воно зрозуміло, що це спосіб виселити ІФООНСХУ з привабливої будівлі в центрі міста, на яку, без усякого мого сумніву, хтось з ділків, близьких до обласного начальства, вже поклав око, бо не зможуть спілчани, котрі зараз ледве витягують комуналку, платити ще оренду дяді з Білої хати.
Звичайно, наші чиновники люблять говорити про українську культуру, про необхідність її підтримки, піаритись на святкуванні 100-річчя Опанаса Заливахи й проливати скупу чиновничу сльозу над Розстріляним Відродженням.
Але коли справа доходить до шурхотіння банкнот (чи тепер це вже швидше клацання банківського терміналу), то питання культури успішно відсувається кудись у темний закуток патріотичної свідомості поступаючись місцем меркантильності та жадобі наживи.
А тим часом у виставковому залі ”Будинку художника” були репрезентовані виставки, що проходили під патронатом Президента України та Міністерства культури України, Міністерства культури Кримської АР, спільні та персональні виставки художників чи не з усіх областей України. Останнім часом виставкова зала Спілки особливо радує поціновувачів мистецтва, завдяки голові ІФООНСХУ Світлані Повшик та створеній нею міцній професійній команді.
Спілка не здається, Спілка бореться за своє право, і всі ми, і ті, кого хвилює доля українського мистецтва, і ті, кого дістало чиновницьке свавілля, маємо обов’язок її підтримати.
Володимир Мулик