Мюнхенська конференція з безпеки насправді малоцікава подія. Гучні заяви, розлогі спічі і мінімум конкретики. Дуже схоже на швейцарський «саміт миру» минулого літа, навколо якого в Україні роздували чималу інформаційну бульбашку. І про який зараз мало хто пам’ятає.
Умови потенційного миру між Україною і РФ посередниками та учасниками конфлікту вже обговорюються, і далі будуть обговорюватися, кулуарно. Без виносу на ззовні важливих нюансів. Про якісь з цих нюансів ми можемо здогадуватися, бо надто вони очевидні. Втім деякі з них принаймні для суспільства однієї зі сторін стануть неочікуваними, а значить – шокуючими.
І головне – ні нас, ні РФ ніхто не буде питати. Просто поставлять перед фактом, або підпис під угодою, або нарікайте на себе. Це і буде «реал-політик» ХХІ століття.
За що вже можна подякувати Трампу, так це за те, що він нарешті розтормошив європейське болото.
Минулої суботи прем’єр Польщі Дональд Туск заявив, що «Європі терміново потрібен свій план дій щодо України, інакше вирішуватимуть інші». Тобто за три роки повномасштабної війни в Україні, в Європі не спромоглися розробити власну стратегію вирішення нинішньої кризи. Що їм заважало? Виключно власна інфантильність і нерозуміння нової реальності.
Тепер, коли Трамп вломився в світову дипломатію як слон у посудну лавку, європейські політики почали скиглити, що з ними не рахуються. І далі не будуть рахуватися. Бо всі ці Макрони, Шольци, Туски та інші, як були ні нащо не здатні, так такими і залишаться. Тому зовсім не важко передбачити, що буде далі:
1. Трамп нав’яже сторонам умови миру вигідні США, які створять чимало неприємних моментів для Європи. А дипломати країн ЄС будуть і далі жувати соплі.
2. Це дотисне остаточно здеградований європейський політикум, який або оновиться, тобто до влади в країнах ЄС прийдуть толкові та рішучі люди, які перезавантажать систему, або буде продовжувати гнити далі, поки не самоліквідується.