1. Президент Зеленський заявив, що цього року Україна отримала від партнерів втричі менше ракет ППО, ніж торік;
2. ППО не змогло збити жодної з 28 ракет, які 5 серпня влаштували пекло в Києві;
3. У Воронезькій області РФ планує розгорнути ракетний підрозділ КНДР зі 120 балістичними ракетами KN-23.
Тобто збивати ракети РФ нам нема чим, і ворог про це знає, готується і посилюється.
Виникають закономірні питання – а що далі? Яка стратегія дій у цій ситуації, яка вже має всі ознаки критичності? Знову клянчити ракети ППО у «партнерів»? Так у тих серпневі відпустки. Та й ракет у достатній кількості для повноцінного закриття неба нам ніхто не дасть, це ж очевидно. Чи знищувати балістичні установки росіян, як вчора заявив президент? 1-2 рази може й вдасться. Це дасть короткотерміновий медійний ефект, але не більше. Творці операції «Павутина» не дадуть збрехати.
Якщо дієвого рішення щодо закриття неба немає, то сподіваюся всі розуміють, що нас чекає – подальші руйнування, колосальні матеріальні збитки і чималі людські жертви. Без шансів якось цьому протидіяти. Як там Ріддік казав: «Не треба чіпати Бога. Йому не сподобається те, що буде далі» (с). Що вже наводить на певні роздуми.
P.S. Ви можете запитати, а чому «люди з картонками» (ТМ) не задають дійсно важливих питань, як от зараз? Бо у нас не країна важливих питань. У нас країна медійного хайпу. Наслідки цього, завжди, відповідні.