Ще ніколи Україна не була так близько до поразки, як в найближчій перспективі.
Саме те, що зараз відбувається в державі й можна назвати злими нетихими словами (вже вибачте за прямоту) — “просрати все”.
Бо доки, так званий, президент Зеленський їздив світом, торгуючи неголеним писком, Україна потроху втрачала обороноздатність. Доки москалі нарощували виробництво балістики й здобували нових союзників, друзі Найвеличнішого крали мільярди з оборонного бюджету, а сам голий Король відосіків планомірно сварився з лідерами держав, які допомагали Україні.
Дешеві понти не подобаються нікому, а Зеленський якраз неперевершений майстер дешевих понтів.
Що маємо на виході? Прикро, але Україна залишилася цілком беззахисною перед ворожою балістикою і кількість українських цивільних жертв просто почала зашкалювати. Власне, як і кількість руйнувань.
Та й фронт сипиться потроху.
Все, на що спромігся в цій ситуації Зеленський, так це сказати, що зима буде неймовір6но важкою. Міг би ще й додати, що не всі її, цю зиму, переживуть.
Ясно, що сам президент і наближені до нього особи особливо нічого не відчують. Ви ж помітили, що як тільки намічається великий обстріл, одразу Зеленський опиняється з черговим, абсолютно безглуздим з точки зору корисності, вояжем закордоном.
Так і цю зиму він проведе зі своїми друзями по різним недешевим кабакам таких країн як Великобоитанія, Монако, Ізраїль і решти тих країн, де поховалися його дружки з вкраденими в українського народу мільярдами.
Власне, я цілком переконаний, що Україна всю нашу провладну верхівку цікавить лише з точки зору того, скільки ще можна тут вкрасти до того, як прийде поразка і держава розвалиться.
Хотілося б помилятися, але…